Статті

Гідне місце та щасливе життя. Як «Теплий дім» у Долині піклується про дітей громади та області

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Діти – квіти життя чи важкий тягар для суспільства? Особливо якщо це діти, які потребують складного догляду, інклюзії або які втратили батьків чи мають проблемну поведінку. Згідно із законом «Про місцеве самоврядування в Україні» саме громади мають піклуватися, щоб діти та їхні батьки, які цього потребують, отримували соціальні послуги. Наприклад, кризове втручання – для тих, хто страждає від сімейного насильства, денний догляд – для дітей з інвалідністю, соціальна реінтеграція – для батька, що повернувся з війни. «Теплий дім»

Проте часто таких послуг у громадах немає і сім’ї залишаються зі своїми проблемами сам на сам. Деякі органи місцевого самоврядування обґрунтовують це тим, що немає грошей. Інші – що немає звернень громадян, а отже, і потреби. Натомість подекуди місцева влада знаходить можливості, щоб піклуватися про «своїх» дітей, усвідомлюючи, що кошти, вкладені в дітей зараз, – це інвестиції в майбутніх платників податків, виборців, трудовий і демографічний резерв, такий необхідний для відбудови України. Саме за таким принципом працює центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» у Долині, пише Репортер.

Громада, готова платити за соціальні послуги

Понад три роки в Івано-Франківській області працює Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради.

Метою роботи центру «Теплий дім» є:

  • забезпечення прав дітей на виховання в сім’ї або в умовах, наближених до сімейних;
  • прав дітей і сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • надання соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітям з інвалідністю та особливими освітніми потребами, їхнім сім’ям.

Особливістю закладу «Теплий дім» є те, що він фінансується частково з обласного й частково з місцевих бюджетів. Тобто громади покривають частину витрат на утримання і надання послуг дітям і сімʼям.

Оскільки такі заклади мають бути в громадах, то є їхня відповідальність у фінансовій частині, – розповідає директорка центру Наталія Куцалаба. – У нас є відповідна матеріально-технічна база, штат, досвід і напрацювання в роботі з дітьми, які потрапили в складні життєві обставини, зокрема й з особливими освітніми потребами та інвалідністю. Тож розпорядженням голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації було затверджено стратегію розвитку закладів соціального захисту дітей в Івано-Франківській області на 2022–2025 роки. Згідно з нею, розроблено договір про співпрацю у сфері надання соціальних послуг. «Теплий дім» є закладом обласного підпорядкування, тож громади Івано-Франківської області можуть замовляти в нас пакет соціальних послуг. Хоч ми на території Долини, але в нас є діти з Коломиї, Верховини, Надвірнянщини та інших куточків області.

Цьогоріч співвідношення фінансування становить 50 на 50: половину вартості послуг оплачує область, іншу половину – громада. Минулого року це співвідношення було 60% на 40%, а позаминулого – 70% на 30%.

У центрі «Теплий дім» прораховано, скільки коштує перебування однієї дитини в тому чи іншому відділенні. У розрахунок закладено зарплати персоналу, харчування дітей, комунальні платежі тощо. Заклад надає акти про кількість дітей з тої чи іншої громади та термін і формат перебування. Відповідно до цього громади компенсують кошти.

За словами Наталії Куцалаби, переважно з боку громад є розуміння потреби співфінансування. Проте іноді доводиться переконувати, оскільки виникають питання, такі як брак вільних грошей і нерозуміння, що їм можуть знадобитися ці соціальні послуги.

Читайте також: Громада для промисловості. Як Калуш залучає релоковані підприємства

У центрі підтримки дітей і сімей «Теплий дім» працюють три відділення: малий груповий будиночок, термінового влаштування дітей і денного перебування сімей з дітьми з інвалідністю та/або особливими освітніми потребами.

Малий груповий будиночок – відділення, призначене для проживання та виховання до досягнення 18-річного віку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах, наближених до сімейних.

Відділення термінового влаштування дітей призначене для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах (СЖО). Термін перебування тут – від трьох до дев’яти місяців. За цей час батьки мають подолати труднощі, що призвели до потреби забрати дитину, або ж для дитини шукають інше постійне місце проживання.

У цей час із сімʼєю працює соціальна служба: допомагає налагодити життя і створити умови для повернення дитини. Часто думають, що СЖО – це батьки, що п’ють, б’ють чи в інший спосіб недбало виконують свої обов’язки щодо дітей. Але так буває не завжди. Наприклад, Наталія Куцалаба розповідає про випадок, коли матір восьми дітей отримала запалення легень і потрапила в лікарню. На цей час дітей улаштували в центр, а громада залучила волонтерів, щоб організувати кращі умови в хаті. Поки мама лікувалася, у будинку поставили двоярусні ліжка й добудували санвузол. Якби дітей не було куди влаштувати – вони б потрапили в інтернат.

У відділенні денного перебування сімей з дітьми з інвалідністю та/або особливими освітніми потребами діти та їхні батьки отримують соціальні послуги й консультування. Головна мета цього відділення – навчити батьків піклуватися про дитину, дати рекомендації щодо її розвитку, а також надати їм психологічну підтримку.

«Зрештою діти вибувають: хто йде на навчання, хто повертається в садок, – розповідає Наталія Куцулаба. – Адже їм достатньо нашої корекційно-розвиткової роботи, щоб почати співдружно бути в дитячому колективі».

Чому такі центри є не всюди

Приклад центру «Теплий дім» в Долині доводить, що громади навіть зараз можуть брати участь у фінансуванні соціальних послуг для своїх мешканців. Проте він не досконалий, адже на ідеальній картині громади повністю оплачують ці послуги, а діти залишаються в громаді й там отримують необхідні соціальні послуги.

Нині в громад немає жодних зобов’язань перед державою в частині фінансування соціальних послуг, – каже Юрій Ганущак, експерт громадської спілки «Українська мережа за права дитини».

Візьмемо, наприклад, підтримку сімей у складних життєвих обставинах, які втратили дім чи роботу, хтось із батьків важко захворів або загинув. Місцеві соціальна служба та служба в справах дітей повинні відстежувати такі ситуації та забезпечувати догляд дітям, якщо перебування в сімʼї стає тимчасово або зовсім неможливим. Проте не в кожній громаді є можливості для влаштування дітей: патронатні сімʼї, центри підтримки дітей і сімей, дитячі будинки сімейного типу тощо.

Читайте також: Рибальство, теплиці та адаптація. Як у Калуші дружина загиблого військового створює реабілітаційний центр

За словами Наталії Куцалаби, наявність у громаді таких послуг дуже важлива:

У нас є сімʼя, в якій – шестеро дітей. Їх не можна розлучати, тому дуже важко знайти для них патронатну сімʼю. Відповідно, громада скерувала дітей одразу до нас ​​у відділення термінового влаштування дітей. Вони в нас тільки на місяць. Мама їх провідує поки наводить лад удома, щоб була можливість повернути дітей. А якби не було такого закладу, було б важко спрогнозувати, чим завершиться історія. Ми мріємо і дбаємо про те, щоб усі діти мали гідне місце та щасливе життя щодня, незалежно від того, з якими особливостями вони ростуть. Щоб вони жили в сім’ях, мали друзів і щодня відвідували різні розвиткові програми, були частиною цього світу, а їхні батьки могли працювати, мали більше часу та ресурсу.

Нині громади, навіть маючи значний дохід, не зобовʼязані фінансувати соціалку. А інші, може б, і хотіли, та не мають достатньо коштів і змушені дофінансовуватися з держбюджету.

Окрім того, державні статті витрат, такі як соціальні виплати, виплати патронатним і прийомним сімʼям тощо, теж страждають від браку коштів. Це одна з причин, чому немає черги з охочих бути соціальними працівниками чи патронатними батьками.

Натомість розмір таких виплат та інші соціальні видатки могла б регулювати місцева рада. Для цього потрібно, щоб громада була зобовʼязана фінансувати ці послуги бодай у мінімально визначеному обсязі й на це були кошти. Розвʼязати це має новий «Механізм фіксованих повноважень», що розробила ГС «Українська мережа за права дитини» у співпраці з Проєктом USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування» «ГОВЕРЛА». 

Що пропонує новий фінансовий механізм

Щоб ця картина стала реальною, потрібні зміни у фінансуванні цих послуг і розподілі бюджетних коштів.

Почати потрібно із запровадження принципу Європейського Союзу, а саме “згуртованості”, який там працює для місцевих бюджетів, – пояснює Юрій Ганущак. – Потрібно, щоб різниця між доходами громад не була дуже великою, як це є зараз. Наприклад, є Гірська громада, на території якої розташований аеропорт «Бориспіль». Він навіть зараз платить працівникам за простій. Відповідно до Податкового кодексу, гроші зараховують до бюджету тої громади, в якій зареєстровано суб’єкт підприємницької діяльності. Гірська громада до будівництва й розвитку аеропорту “Бориспіль” ніяк не долучилася, проте її індекс податкоспроможності – 15. Тобто доходи на душу населення в 15 разів більші, ніж у середньому в Україні.

Нині за формулою вирівнювання доходів у державний бюджет забирають половину доходу громади, що перевищує 110%. Та навіть після цього доходи Гірської громади в сім разів більші, ніж у середньому в країні.

Водночас є громади, в яких, навпаки, доходи не дотягують до 100% (тобто середнього показника в країні), і їх дофінансовує держава.

Читайте також: Безпечне село у жіночих руках. Як у Росохачі Галина Мельничук керує громадою

Першим складником для запровадження політики згуртованості Юрій Ганущак називає зарахування податків не за місцем реєстрації підприємства, а за місцем реєстрації проживання працівника:

І тоді людина може сказати меру: “Я маю право вимагати щось для громади, бо плачу податок сюди”.

Другий складник – включити Київ у систему вирівнювання. Зараз усі доходи столиці залишаються в її бюджеті, навіть якщо вони перевищують 110%.

І третій складник – запровадити горизонтальне вирівнювання, або дотацію солідарності. Вона полягає в тому, що біднішим громадам кошти дають рівно в тому обсязі, в якому забирають у багатших.

Тобто держава каже: я собі нічого не забираю. Я не більше, ніж регулятор. Я у вас забираю частину державного податку, ПДФО і передаю від вашого імені іншим громадам, – пояснює Юрій Ганущак і наголошує: лише після виконання всіх цих передумов можна повернутися до нормативів бюджетної забезпеченості.

Як це працюватиме?

Візьмемо за приклад дітей, які потрапили в складні життєві обставини:

Міністерство, відповідальне за напрям, у цьому випадку соціальної політики, рахує, скільки коштує програма підтримки цих дітей та їхніх сімей в Україні загалом. Уявімо, це буде 100 мільйонів гривень на місяць і 1 мільйон дітей загалом. Отже, норматив бюджетної забезпеченості становить 100 гривень на дитину на місяць (100 мільйонів поділити на 1 мільйон). Уявімо, що середній відсоток дітей, які опинилися в СЖО, – це 1%, тобто їх 10 тисяч. Отже, у середньому на одну таку дитину припадатиме 10 тисяч гривень (100 мільйонів поділити на 10 тисяч). І держава пропонуватиме громадам витрачати ці кошти на різні заходи з визначеного переліку: оплата прийомним батькам чи патронатним вихователям, виплати на дітей, зарплата соціальним працівникам, ремонт приміщень, інформаційна кампанія тощо.

Водночас у Бюджетному кодексі має бути норма, що мінімальний обсяг витрачених на програму коштів – 72% від розрахункового, – додає Юрій Ганущак. – Це повʼязано з тим, що 0,72 – найменший індекс податкоспроможності після вирівнювання, тобто зобов’язання витрачати кошти на відповідну програму може бути виконане навіть у найбідніших громадах за рахунок закріпленого ПДФО та дотації.

Як це працюватиме на рівні громади

Припустимо, що в громаді проживають 20 тисяч людей і орієнтовно 2 тисячі з них – діти. 1% від усіх дітей – це діти в СЖО, тобто їх 20. Помноживши 2 тисячі на 100 (умовний норматив бюджетної забезпеченості), отримуємо 200 тисяч на програму соціальної підтримки на місяць. Тобто ті ж 10 тисяч гривень на одну дитину в СЖО. Звісно, відсоток дітей, які потребують підтримки, може відрізнятися від громади до громади. Якщо таких дітей більше, то сума на дитину буде трохи меншою. Якщо дітей менше, то, відповідно, коштів буде більше.

Найменший обсяг коштів, які має використати громада, – 144 тисячі гривень. Це дасть змогу маневрувати коштами, але водночас гарантувати виконання програми на мінімальному рівні.

Громада буде зобовʼязана витрачати кошти на соціальні послуги. Наприклад, щоб запобігати потраплянню сімей у СЖО і забезпечити систему підтримки тим сім’ям, які опинилися в цих обставинах.

Наприклад, діти, що втратили батьків, знайдуть прихисток у патронатній сім’ї, а згодом – у прийомній. Патронатні та прийомні сімʼї будуть у громадах, і місцева влада зможе регулювати розмір виплат.

Читайте також: Люди й гори. Як у Франківську ініціатива з адаптивним одягом для поранених переросла у проєкт з реабілітації «Петрос»

Сімʼї в СЖО отримають змогу налагодити свої справи, поки діти під надійним доглядом, і зможуть у будь-який момент їх відвідувати.

А матір дитини з інвалідністю зможе отримувати послуги денного догляду, щоб у цей час працювати.

Запустити цей механізм у дію – справа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке займається місцевим самоврядуванням, спільно з Міністерством соціальної політики. Мінвідновлення має запропонувати чітке розмежування повноважень держави й громад: що таке делеговані та що таке власні. А також у співпраці з Мінфіном – механізм, як обраховувати кошти на виконання делегованих повноважень.

Авторка: Вікторія Топол

Проєкт «Гроші для дитини, дитинство в сім’ї, послуги в громаді» реалізовується Громадською спілкою «Українська мережа за права дитини» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) і щирій підтримці американського народу через Проєкт «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»). Зміст цього проєкту не обов’язково відображає погляди USAID.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.