У Музеї мистецтв Прикарпаття триває проєкт з оцифрування інтер’єрів та екстер’єрів. Адже музей розташований у приміщенні колишнього костелу, а це – найдавніша пам’ятка сакральної архітектури міста, яка збереглася до сьогодні.
Враховуючи ризики війни, її вирішили точно зберегти для нащадків – хоча б у цифровому вигляді, пише Репортер.
Пожежа знищила фрески
Музей мистецтв Прикарпаття розташований у приміщенні костелу Пресвятої Діви Марії на майдані Шептицького, 8. Він був побудований у кінці XVII століття за проєктом французьких архітекторів Франсуа Корассіні та Кароля Бенуа, освячений у 1703 році.

Спершу костел був оздоблений різними дерев’яними різьбленими орнаментами, а пізніше, в середині XVIII століття, з’явилися розписи, які належать авторству відомого художника Еразма Фабіянського, – розповідає провідний науковий співробітник музею Тарас Лаврук. – Він вчився у Петербурзі, тому ці розписи дещо відрізнялися від класичних католицьких костелів через традицію, яка прийшла з православ’я.

У 1882 році сталася пожежа, згоріли головна вежа і дах костелу, зокрема й розписи. Після того храм відреставрували, але багато оздоблень були втрачені.
У 1939 році планували створити Станиславівську дієцезію і костел мав стати головним катедральним собором міста. Завадила війна, після якої польські священники та парафіяни були змушені виїхати. Радянська влада закрила храм і зруйнувала дзвіницю.
У радянський час в середині все було забілене. У 1965 році тут розмістили геологічний музей від Інституту нафти і газу. Більшість скульптур були вивезені до музеїв у Галичі, Шевченковому. А частину реліквій і артефактів забрали ще поляки, коли звідси виїжджали, – каже Тарас Лаврук.
Фрески й решту оздоблення, яке ще залишилось, вдалося побачити вже після реставраційних робіт за часи незалежності України. Ще з вісімдесятих тут діяв Івано-Франківський художній музей, а зараз – Музей мистецтв Прикарпаття, який зберігає експонати з Франківщини та інших областей Галичини. Загалом у фондах – близько 15 тисяч експонатів. Також діє реставраційна майстерня, де відновлюють твори мистецтва.

З грошима допоміг грант
Ідея оцифрувати інтер’єр та екстер’єр теперішнього музею прийшла франківському художнику Денису Овчару. Разом з командою музею йому вдалося виграти грант від House of Europe на оцифрування культурної спадщини національних спільнот. Але, на жаль, у липні 2025 року Дениса Овчара не стало.
Ми виграли цей грант, а наступного дня Денис помер. Це була його мрія – оцифрувати цю пам’ятку, – розповідає Тарас Лаврук. – Усе було на ньому зав’язане. Але після його смерті ми з командою Skeiron порадилися і вони погодились замістити весь комплекс робіт, разом з лабораторними роботами і розміщенням цих матеріалів на цифрових платформах.
Skeiron – львівська компанія, яка займається оцифруванням культурних пам’яток. На її рахунку вже понад 250 об’єктів у різних областях України. Серед них – синагоги у Чернівцях, замок у Скалі-Подільській.

Команда уже розпочала роботи з оцифрування, завершити планують уже цього тижня. А повністю готовий проєкт мають презентувати до кінця листопада. Загалом у цифровій версії представлять повністю інтер’єр та екстер’єр музею.
Читайте: “Музей відкрито на ремонт”. Як активісти евакуюють твори мистецтва з прифронтових міст
Раніше таких робіт не проводили. Оцифровували твори, які зберігалися в музеї, наприклад, Пінзеля перед поїздкою до Лувру, – каже Тарас Лаврук. – Для Франківська взагалі це вперше, коли пам’ятка отримує життя у віртуальному світі.

Музей знімали дроном
Як розповідає проєктний менеджер Skeiron Іван Байдачок, вони здійснили повне лазерне сканування та фотограмметрію музею ззовні та всередині. Робили це у дні, коли музей був зачинений для відвідувачів.
Складність полягала в тому, що музей має погане освітлення та багато сліпих зон, які неможливо зняти з землі, тому ми були змушені піднімати дрон у приміщенні музею, щоб оцифрувати його максимально точно, – каже Іван Байдачок. – Також у музеї є склади експонатів та меблі – лавки, стенди – які займають багато місця. Тому в процесі постопрацювання ми будемо вручну вирізати багато зайвих об’єктів, щоб максимально очистити модель.

Готові роботи можна буде переглянути на сайті Sketchfab і на сайті Музею мистецтв Прикарпаття. Також будуть створені ортогональні проєкції – для реставраторів і мистецтвознавців.
Переглянути оцифровану пам’ятку зможуть усі. Але основна мета – зберегти її для майбутніх поколінь, принаймні у цифровому вигляді. Особливу увагу звертатимемо на фрески, частина з яких уже втрачена, – говорить Тарас Лаврук. – Це надзвичайно важливо – зберегти пам’ятку, бо зараз часи непевні, може бути що завгодно. І ще раз вже навпряд чи можна буде його зафіксувати.
Крім того, в рамках проєкту, Skeiron проведе для працівників музею майстер-класи. Також музейники зможуть закупити деяке обладнання з оцифрування на майбутнє.

На завершення проєкту в музеї планують виставку. Її, як і решту проведених робіт, присвятять Денису Овчару.
Читайте: Ікони, картини, скульптури. Як у Франківську рятують шедеври (ФОТО)
Авторка: Ольга Романська