«Тепле місто» провело дискусійну панель на тему «Як реалізувати план Б, де Б — це безбар’єрність». На панелі обговорили рішення, напрацьовані п’ятьма фокус-групами за різними напрямками безбар’єрності. З групами працювала експертка з питань інклюзивності та безбар’єрності Ніна Мацюк.
Напрацьовані рішення стануть частиною стратегії Івано-Франківська. Про що говорили спікери, та які рішення з безбар’єрності у Франківську запропонували, розповідає Репортер.
В панельному обговоренні рішень взяли участь заступник директора департаменту благоустрою Ігор Сенчук, керівниця Promprylad Foundation Людмила Крижановська, перша проректорка ПНУ Валентина Якубів і фасилітаторка робочих груп Ніна Мацюк.
Модераторка панельної дискусії, керівниця платформи «Тепле місто» Оксана Бринзак зазначила, що «план Б» передбачає нову логістику та планування у різних сферах безбар’єрності, включаючи економічну та освітню.
План А – це швидкий план, який легко впровадити. Але швидкий план не означає інклюзивний чи безбар’єрний. Тому, власне, план Б – це план, який вимагає вже нової логістики, нового планування. І це не лише у сфері фізичної безбар’єрності, але в п’яти інших видах: економічної, освітньої, а також інформаційної, суспільної та цифрової, – говорить Оксана Бриндзак.
Вимоги часу та міністерства
Перша проректорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів розповіла про забезпечення освітньої безбар’єрності у виші. В університеті навчається близько 100 людей з інвалідністю, тому особлива увага приділяється фізичній доступності: облаштування пандусів, ліфтів та адаптованих санітарних кімнат.
Ми розуміємо, що такі потреби будуть лише зростати, тому дбаємо про забезпечення фізичної безбар’єрності й рівних умов доступу до всіх навчальних аудиторій та інших об’єктів, – говорить Валентина Якубів. – Міністерство освіти і науки України теж підтримує впровадження концепції безбар’єрності, відповідно виставляються ліцензійні вимоги для освітніх закладів. І ми це впровадили.
В університеті готують фахівців, які працюватимуть з дітьми з інвалідністю, а для всіх студентів введені вибіркові курси з безбар’єрності.
Освітня безбар’єрність – важливий момент. Реалізуючи свою освітню місію, ми забезпечуємо підготовку фахівців, які будуть працювати з дітьми з особливими потребами, – каже Якубів. – Сьогодні ми розуміємо, що фактично для всіх педагогів, для всіх фахівців, які будуть йти працювати в школу, дуже важливим є питання обізнаності щодо безбар’єрності.
Також у ПНУ реалізують проєкти, спрямовані на доступ до мистецтва для людей з вадами зору. Зокрема, це створення книг зі стенограмами та аудіозаписами. Наразі університет працює над створенням навчально-реабілітаційного центру для ветеранів, де поєднуватимуть навчання (програмування, бухгалтерський облік, фінансування) з фізичною та психологічною реабілітацією.
Пріоритет – безбар’єрність центру
Коли я один з перших разів була за кордоном, то побачила дуже велику кількість людей з інвалідністю. Це мене здивувало. Я сказала своєму колезі, місцевому жителю, що в нас в Україні немає так багато людей з інвалідністю. На що він відповів: «У вас їх не менше, просто у вас немає можливості, щоб вони вийшли зі свого під’їзду», – розповідає Валентина Якубів. – Тоді мені стало від цього страшно. Я точно розумію, що на даний час, на жаль, не всі заклади, не всі інституції забезпечені необхідними умовами. Але прогрес є.
Перший заступник директора Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради Ігор Сенчук каже, що у 2024 році 80% проєктів департаменту були пов’язані з доступністю та безбар’єрністю. Реалізували 31 проєкт, серед яких перший безбар’єрний маршрут від обласної клінічної лікарні до центру міста.
Сенчук згадав також проєкти з піднятими переходами, облаштування тротуарів та пандусів біля соціальних об’єктів, лікувальних закладів. Загальна вартість проєктів з доступності склала 11 мільйонів гривень.
Він розповідає, що місто планує продовжити роботи з пониження бордюрів у центрі.
Ми розуміємо обставини й час, в яких зараз мусимо працювати, тому реалізація великих масштабних проєктів типу реконструкцій чи капремонтів зараз не є можливим. Але, думаю, в нас будуть об’єкти щодо понижень. Крім того, пріоритет – це центральна частина міста, – говорить Ігор Сенчук.
Представниця компанії «Оресунд» Катерина Лозовенко у відповідь на слова Сенчука зазначила, що комунікація між владою та громадськістю щодо проробленої роботи є дуже важливою, бо часто люди не знають про те, що роблять у місті.
Тримати українську економіку
Директорка фонду інноваційного центру «Промприлад» Людмила Крижановська розповіла про програми, спрямовані на забезпечення економічної безбар’єрності: можливості для жінок, ветеранів та молоді повернення до активного економічного життя, підготовку кадрів для ринку праці. Програми є безкоштовними завдяки підтримці міжнародних організацій.
Зокрема, спільно з університетом Берклі надають стипендії для ветеранів, які хочуть повернутися до активного соціального та економічного життя. Ще один проєкт, з яким активно працює Промприлад, – UpskillNow з підготовки кадрів для ринку праці.
Тут ми будемо говорити про безбар’єрність в контексті жінки й це велика цільова аудиторія. Також потрібно, щоби люди молодшого віку ставали активними економічно. Ми будемо таргетувати і людей з інвалідністю, тих, які мають бажання і можуть працювати. А також людей старшого віку, які вже могли б бути на пенсії, але досі хочуть бути економічно активними, – говорить Людмила Крижановська. – Ми чудово розуміємо, що ситуація на ринку праці зараз така, що нам потрібно більше людей, які будуть тримати українську економіку.
З напрацюваннями фокус-груп можна ознайомитись за посиланням й залишити там свої коментарі та пропозиції.
До теми: Ніна Мацюк: «Небезпечно вважати, що інклюзивність і безбар’єрність – це лише про ветеранів»
