Соціум

Життя рятують хвилини. Як допомогти людині на вулиці, і що для цього треба знати

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Минулого тижня в Івано-Франківську трапився резонансний випадок, коли на вулиці під дитячою обласною лікарнею у перехожого стався епілептичний припадок. Інші не знали, що робити, поки не нагодилася лікар, яка й надала допомогу. Тож «Репортер» вирішив розібратися чи так це складно — допомогти людині на вулиці, і що для цього треба знати.

1

Виконуючи обов’язок

Побачивши людину з приступом епілепсії неподалік дитячої лікарні, перехожі одразу побігли по допомогу туди. У лікарні викликали швидку і сказали чекати. Цей випадок набув розголосу лише тому, що на місці опинилися тележурналісти. Коли вони повернулися до лікарні з камерою, ані працівниця реєстратури, ані заввідділенням Богдан Марусик не рвонули рятувати хворого. Лише хірург Орест Борис, якого журналісти перестріли в коридорах закладу, одразу відгукнувся на прохання допомогти. Та коли він підійшов до чоловіка з припадком епілепсії, допомогу йому вже надавала колега — невролог Ірина Ліскевич (більше про це читайте на стор. 3).

Звісно, ми не медики, а допомогу мали б надавати фахівці. А з іншого боку — інколи саме тих кілька дорогоцінних хвилин в очікуванні швидкої можуть стати вирішальними.

Так сталося з іншим чоловіком у Франківську, який вижив, можливо, якраз завдяки допомозі небайдужого поліцейського. Того дня до Ігоря Синюка, який саме чергував в управлінні, підбігла жінка й попросила допомогти чоловікові, який втратив свідомість.

«Я не знав, у якому стані потерпілий. Але все ж вирішив подивитися, чим можу допомогти, — розповідає Ігор. — Чоловік лежав у дворі біля хати. З першого погляду мені здалося, що він неживий. Шкіра жовта, очі закочені. Не дихав. Я почав робити непрямий масаж серця, а жінка — штучне дихання».

Ігор Синюк продовжував надавати допомогу всі 15 хвилин, поки не приїхала швидка.

«Я почув сигнал швидкої, і тоді у чоловіка пішли хрипи з горла, — каже він. — Але до свідомості не приходив. Швидка перевірила пульс. Сказали, що живий».

Як виявилося згодом, чоловік обробляв мотоблоком землю на городі. Ніхто й не бачив, що трапилося. Ймовірно, мотоблок відкинув чоловіка і притиснув його до дерева, перетиснувши шию. Довелося різати гілку, щоб визволити його. Не відомо, як склалися б обставини, якби Івана Синюка не було поблизу.

З точки зору медика

Оскільки уроки з безпеки життєдіяльності чи охорони праці швидко вилітають із голови, і ніколи не знаєш, коли такі знання знадобляться, ми розпитали доцента кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії Івано-Франківського медуніверситету Володимира Омельчука про основи невідкладної долікарської допомоги.

«Випадки, коли людині необхідно надати невідкладну допомогу, трапляються часто. Коли людина без свідомості лежить на вулиці, перехожий, а тим більше медпрацівник, зобов’язаний до неї підійти та перевірити дихання, — розповідає Володимир Омельчук. — Якщо немає видимих кровотеч і потерпілий дихає, відповідає вам, каже, що саме болить, то ви набираєте зі свого телефону «103». Бажано дочекатися приїзду швидкої. Тому що зараз він дихає, а через три хвилини може перестати. А швидка може приїхати через п’ять хвилин… Якщо у вас є сумніви з приводу того, що саме трапилося, чи бачите, що людину збила машина, то викликаєте ще й поліцію».

У випадку з епілепсією, боятися , панікувати не треба, каже лікар. Перетягніть людину на траву, чи іншу м’яку поверхню, щоб вона не побилася. Сильно її не утримуйте, бо це спровокує ще більші судоми.

Якщо людина не відповідає, переконайтеся, чи вона дихає. Прикладіть вухо до грудей і послухайте, чи працює серце. Якщо бачите ознаки клінічної смерті — відсутність дихання та серцебиття, синюшність обличчя — негайно починайте непрямий масаж серця, штучне дихання. Перед тим, як реанімувати, потрібно перевірити, чи в роті немає згустків крові, блювотних мас, зламаного чи вибитого зуба. Інколи буває достатньо просто очистити дихальні шляхи, щоб оживити людину. Цей прийом описаний навіть у Біблії.

«Якщо взяти всі зовнішні кровотечі за 100%, то джгут потрібно накладати лише у 5% випадків — при артеріальних кровотечах, — говорить Володимир Омельчук. — Джгутом можна врятувати життя, але можна і нанести велику шкоду. 90% кровотеч можна зупинити, наклавши тугу пов’язку. Оптимально, якщо для пов’язки ви знайдете стерильні серветки. Вони мають бути у кожній автомобільній аптечці. Підійде також і чиста хустинка, вологі серветки, жіночі прокладки тощо».

Буває, людина лежить на дорозі, а навколо стоять десятеро і ніхто нічого не робить. А хтось ще каже не підходити, бо «затопчете гальмівний шлях». У такому разі треба брати ініціативу на себе і надавати першу допомогу. Це діє магічно, запевняє медик, одразу всі підуть теж візьмуться допомагати. Дуже часто це може врятувати людині життя. Головне — зробити все, що від вас залежить.

Вчитися ніколи не пізно

На Прикарпатті товариство Червоного хреста (ТЧХ) навчає долікарській допомозі за спеціальною програмою. Після закінчення курсу надають сертифікат, що відповідає європейським стандартам і дійсний протягом трьох років.

«Майдан показав, що 70% не вміє надавати невідкладну допомогу, — розповідає голова Івано-Франківської обласної організації ТЧХ Валерій Старченко. — Починаючи з 2014 року, ми визначили навчання населення навичкам надання першої допомоги одним з основних завдань товариства».

Практично в кожному райцентрі, крім Верховини, в обласного ТЧХ є інструктори. Загалом їх 37. В основному — це студенти третього-п’ятого курсу медуніверситету. Минулого року обласний «Червоний хрест» навчив 9,5 тисяч людей за шестигодинною програмою та 1,5 тисячі — за 12-годинною, підготували 15 інструкторів.

За словами Валерія Старченка, вони навчають усіх охочих.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.