Сім років тому, 29 серпня, російсько-окупаційні війська розстріляли колони українських військовослужбовців та добровольців. У боях за Іловайськ загинули 366 українських воїнів, серед них шестеро бійців з Прикарпаття.
В Іловайську загинули шестеро бійців з Прикарпаття: Зорян Білінський (29 років, Долина), Андрій Карабінович (23 роки, село Дзвиняч Борогодчанського району), Михайло Погорєлов (22 роки, Обертин, Тлумаччина), Олег Перепічка (28 років, село Хохонів Галицького району), Дмитро Пацино (26 років, село Голови Верховинського району) та Роман Грицик (29 років, Івано-Франківськ). П’ятеро зникли безвісти. З них згодом ідентифікували двох.
24 серпня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
“Репортер” пропонує згадати, як українські бійці переживали пекло в Іловайському котлі.
Україна відзначила 27 річницю Незалежності. Але нині маємо й сумні роковини – Іловайської трагедії. Пройшло чотири роки, але досі не всіх загиблих знайшли і не всіх полонених визволили. Винним призначили ворога. Ті, що вийшли живими з оточення, не забудуть того ніколи. Мусить пам’ятати й решта українців.
Більше: Чотири роки болить. Як проходили бої за Іловайськ і хто винен в трагедії
Напередодні річниці усі ті події знову прокручує в голові 27-річний Василь Голіней. Він воював у батальйоні «Донбас». Родом він із села Красна Надвірнянського району. Василь Голіней брав участь у визволенні Попасної, Лисичанська. Каже, все йшло добре, а далі був Іловайськ… Його рота зайшла туди 19 серпня 2014 року.
Більше: Іловайськ. Два роки потому: Василь Голіней з Франківщини про справжнє пекло на сході
Досі вісім бійців батальйону «Івано-Франківськ» вважаються зниклими безвісти. І оте «безвісти» ще дає останню надію Аллі Ткачук побачити свого чоловіка та батька трьох дітей живим. Хоча вже є результати ДНК – він загинув. Але жінка в аналізи не вірить, каже, її чоловік Роман Грицик – живий.
Більше: Роман Грицик зник після подій Іловайська. Вдома на Франківщині його досі чекають
Франківський журналіст, а тепер військовий кореспондент полку особливого призначення «Азов» Руслан Ганущак показав франківцям свій фільм-хроніку «Два дні в Іловайську». За словами Руслана, фільм знімався на четвертий чи п’ятий день його перебування в зоні АТО. Самому, каже Руслан, відстрілюватися не доводилося, бо його зброя – це дві камери – фото і відео.
Більше: Руслан Ганущак розповів франківцям про «Два дні в Іловайську»
Пр страшні події та про те, як змінилося їхнє життя після Іловайська, «Репортеру» розповіли два бійця батальйону – Назар Олійник та Іван Чайковський. 23-річний калушанин Назар Олійник також пішов у батальйон добровольцем. Після Іловайська ще чотири рази їздив на ротацію. Він командир взводу батальйону «Івано-Франківськ». 27-річний Іван Чайковський родом із Тернопільщини. До війні працював у франківській міліції. З початком бойових дій на Донбасі вступив до батальйону «Івано-Франківськ». Каже, все одно знав, що буде воювати, тому й пішов зі своїми хлопцями.
Більше: Іловайськ болітиме довго. Спогади франківських бійців
Євген Положій – письменник і журналіст із Сум, автор першої в Україні художньої книжки про Іловайськ. Аби написати її, він поспілкувався майже із сотнею бійців, яким вдалося вирватися живими з того пекла. «Іловайськ» – це правда, незручна для влади, герої, про яких забули, є й вигадані персонажі, але історії – реальні, і в них не хочеться вірити.
Більше: Невигадана війна. Євген Положій про трагедію Іловайська, винних та бійців, що вижили
Антон Боєв відстоював Майдан, згодом пішов добровольцем у батальйон «Донбас». Потрапив у кільце Іловайська, пробув у полоні чотири місяці. Повернувся у рідний Франківськ – з переламаними ребрами та щелепою, з кулею у нозі. І погодився поділитися своєю історією.
