Найважливіші новації. 60 днів на уточнення, обмеження за кордоном, базова служба: що змінює закон про мобілізацію

11 квітня Верховна Рада остаточно прийняла в цілому резонансний законопроєкт про мобілізацію, який Кабмін подав ще наприкінці січня. Тепер його мають підписати спікер Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський.

Закон набуде чинності через місяць після його офіційного оприлюднення. Найголовніші зміни зібрали журналісти порталу NV.

Що змінює закон про мобілізацію

Верховна Рада розглядала законопроєкт № 10449 у другому читанні два дні, 10−11 квітня 2024 року. За прийняття його в цілому проголосували 283 нардепи. До цього депутати розглянули 4263 правки, які були відхилені профільним комітетом (залишилися відхиленими), та 31 правку, які комітет рекомендував внести в текст закону. Усі рекомендовані правки було підтверджено.

Найважливіша із прийнятих правок — вилучення із тексту документа норми про демобілізацію військових, які відслужили 36 місяців під час воєнного стану. Тож поки вони не отримають такого права, однак протягом найближчих 8 місяців має бути розроблений окремий законопроєкт про демобілізацію.

Читайте: Але хлопці живі! Група нацгвардійця Василя Панкратова винесла з поля бою 150 людей

NV нагадує, які головні новації щодо мобілізації набудуть чинності відповідно до нового закону — це не вичерпний, але важливий перелік. Оскільки повний текст закону ще не оприлюднений, норми подаються відповідно до рекомендованого тексту законопроєкту, який перед другим читанням оприлюднив Данило Гетьманцев, та з урахуванням відомих поправок.

Відмова від ідеї про демобілізацію через три роки служби

У найпершому варіанті законопроєкту № 10449 пропонувалася можливість звільнення зі служби під час воєнного стану тих військовослужбовців, які безперервно відслужили 36 місяців. Для таких військових йшлося про можливість звільнення «протягом одного місяця з дня подання рапорту», хоча й «у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача».

Однак цю норму зняли з розгляду після звернення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та міністра оборони Рустема Умєрова. Вони попросили ухвалити питання ротації та демобілізації окремим законом. Під час другого читання депутати погодилися на цю правку (227 голосів за при необхідних 226).

Тому тепер норми про звільнення зі служби через 36 місяців в документі немає. Натомість у прикінцевих положеннях нового закону є вказівка Кабміну розробити новий законопроєкт — «щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення та медико-соціальної реабілітації».

Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін пояснив, що парламентський комітет з питань нацбезпеки і оборони рекомендував розробити новий законопроєкт про демобілізацію протягом восьми місяців.

60 днів на уточнення військово-облікових даних в Україні та за кордоном

Усі громадяни України, які перебувають на військовому обліку, мають протягом 60 днів з моменту набрання законом чинності уточнити:

адресу проживання,
номери засобів зв’язку,
адреси електронної пошти,
інші персональні дані.

Це стосується як тих, хто перебуває в України (дані можна уточнити під час візиту в ТЦК, центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста); так і тих, хто виїхав за межі України.

Читайте: Не поет, а військовий. У франківській обласній лікарні після поранення лікується Тарас Григорович Шевченко

При цьому мобілізувати в ЦНАПі не можуть, пояснив раніше цю норму нардеп Олексій Гончаренко — йдеться лише про уточнення даних.

Військовозобов’язані за кордоном можуть уточнити свої дані:

через офіційну електронну адресу або офіційний номер телефону ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку;
через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (якщо такий є).

Обмеження для чоловіків за кордоном

Чоловіки віком від 18 до 60 років, які живуть за кордоном, не зможуть отримувати консульські послуги (зокрема оформити закордонний паспорт), якщо вони не оновили військово-облікові дані протягом 60 днів від набуття законом чинності. Після цього терміну надання таких послуг можливе лише за умови одночасного оновлення цих даних.

Без актуальних даних закордонний паспорт не можна буде оформити не лише в консульствах, але й у закордонних філіях ДП Документ.

Дійсність військово-облікових документів за кордоном будуть перевіряти консульські посадові особи в закордонних дипустановах України. Порядок такої перевірки має встановити Кабмін.

Винятки з цих обмежень:

оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Базова військова служба замість строкової

Відповідно до закону, в Україні запровадять базову військову службу — замість строкової, яку буде скасовано. Її повинні будуть пройти громадяни від 18 до 25 років. При цьому вони зможуть самостійно обрати рік проходження служби до досягнення 24-річного віку (крім періоду дії воєнного стану).

Встановлені строки базової військової служби:

в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) — до 5 місяців, з яких до 3 місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців — фахова підготовка;
під час дії воєнного стану — до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців — фахова підготовка.

Добровільна реєстрація електронних кабінетів

У законі прописано, що «громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста». Тобто документ не зобов’язує реєструвати такий кабінет.

Виключення норм про повістки через електронні кабінети

В остаточну редакції закону не увійшла пропонована в першому читання норма про те, що повістка про виклик до ТЦК та СП може бути надіслана через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. Раніше пропонувалося вважати це рівнозначним особистому врученню повістки.

Читайте: Нові проблеми. Як тепер волонтерам заповнити документи на ввезення гуманітарної допомоги

Водночас залишається норма про те, що добровольці, які самостійно прийдуть до ТЦК та СК для мобілізації без повістки, матимуть відстрочку у два місяці до мобілізації для вирішення особистих справ та підготовку.

Обмеження водійських прав за ухилення від мобілізації

Якщо військовозобов’язаний порушує передбачені законопроєктом вимоги, ТЦК може звернутися у Нацполіцію з вимогою про адміністративне затримання та доставлення його в ТЦК.

Якщо ж цього не вдалося зробити, і поліція надіслала про це письмову відповідь у ТЦК, то протягом наступних 5 днів після цієї відповіді такому громадянину надішлють формальну вимогу про виконання його обов’язків як військовозобов’язаного чи резервіста. Її форму має визначити Міноборони.

Днем вручення такої вимоги вважається:

її вручення під розписку поштою;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу або про неможливість її вручити за адресою з інших причин (зокрема якщо особа не повідомила в ТЦК свою актуальну адресу).

Якщо протягом 10 календарних днів після вручення вимоги громадянин не виконав своїх обов’язків, то ТЦК може звернутися до суду. Тоді військовозобов’язаному можуть обмежити право на керування транспортним засобом під час мобілізації, тобто права водія — на строк до виконання або відкликання вимоги про виконання військового обов’язку. Відповідні дані передадуть Національній поліції.

Читайте: Біль з піснями. Як франківець Ілля Зелінський вивозив поранених з лісів Кремінної

При цьому під час другого читання із закону вилучили вилучилм пропозицію про додаткові обмеження для ухилянтів у праві виїжджати за межі України або про накладення арештів на кошти та інші цінності такого громадянина.

Водночас з норми про обмеження водійських прав передбачили низку винятків.

Це правило не діятиме за таких умов:

якщо таке обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
використання особою транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

Перекомісія для людей з інвалідністю і обмежено придатних

Закон передбачає перевірку рішень про встановлення інвалідності тим чоловікам віком від 25 до 50 років, яким було вперше встановлено інвалідність II та III груп після 24 лютого 2022 року і до набрання законом чинності. Ця норма не стосується поранених військовослужбовців, які отримали важкі поранення під час повномасштабного вторгнення.

Повний перелік винятків:

ті, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено у порядку підвищення чи зменшення групи інвалідності;
ті, кому встановлено інвалідність за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту України;
інвалідність за відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів,
причини інвалідності з дитинства.

Крім того, закон не передбачає категорії «обмежено придатних» для служби осіб навіть у воєнний час. Тож особи, які були визнані обмежено придатними, будуть зобов’язані повторно пройти огляд протягом 12 місяців.

Додаткові заходи мотивації для військових

Серед заходів, завдяки яким Міноборони сподівається мотивувати українців до служби:

можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з Міноборони;
додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника (її розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів, зокрема йдеться про виплату від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму за знищене чизахоплене озброєння ворога);
час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року і основна безперервна частина становитиме не менше 15 календарних днів;
після першого року військової служби — право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом та додатково 100 тис. грн, плюс ще 100 тис. грн після другого року служби;
військовослужбовцям та їхнім дружинам або чоловікам не будуть нараховувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями (виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість);
протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту військові зможуть отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис. грн;
за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану — врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці;
можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення;
додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини після звільнення з полону зі збереженням грошового забезпечення;
розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 млн грн.

Водночас із закону вилучені такі норми (тобто вони не набудуть чинності):

одноразова доплата у розмірі 70 тис. грн військовослужбовцям, які перебувають на «нулі»;
щомісячна винагорода за особливості проходження служби у розмірі 10 000 грн;
фіксована плата за знищену техніку.

Додаткові права для звільнених з полону

Після звільнення з полону військовослужбовці матимуть такі додаткові права і можливості:

право звільнитися з військової служби після виходу з полону, навіть під час дії воєнного стану чи особливого періоду (надалі такі військові не підлягають мобілізації та можуть бути призвані на військову службу лише за їх згодою);
додаткова відпустка тривалістю 90 днів без поділу на частини тазі збереженням грошового забезпечення (окрім тих військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону).

Терміни контрактів під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану для військовослужбовців-контрактників (крім офіцерського складу) встановлено такі терміни контрактів:

для громадян віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом — 1 рік;
для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту, та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності — 1 рік.

Читайте: Своїх треба триматись: як у Франківську ветеран відновлює бізнес і дає роботу побратимам

При цьому залишається чинною норма, що передбачає можливість служби за контрактом на такі терміни:

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, — на 3 роки;
для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, — на строк від 3 до 5 років;
для осіб офіцерського складу — на строк від 5 до 10 років;
для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 2 до 10 років (але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі).

Підстави для звільнення зі служби у воєнний час, зокрема демобілізація через інвалідність

Хоч із мобілізаційного законопроєкту вилучили положення про демобілізацію та ротації військовослужбовців, водночас у ньому залишилась норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю.

У документі визначено, що звільнитися зі служби за призовом під час мобілізації у період воєнного стану можна на таких підставах:

за віком (у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі);
за станом здоров’я: на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби АБО про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців АБО за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
у зв’язку вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається окремо (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів — у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
у зв’язку із призначенням на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Міфи про взяття жінок на військовий облік

Жінки підлягають взяттю на військовий облік, якщо вони придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

Вони можуть бути призвані на військову службу під час воєнного стану у добровільному порядку.

Про жодну примусову мобілізацію жінок не йдеться.