Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини — це не просто будівля з експонатами. Тут намагаються поєднувати традицію з сучасністю так, щоб культура залишалася живою — зрозумілою і для школярів, і для дослідників.
Читайте: “Дєдик” – родинна колекція мистецтва, строїв та пам’яті в серці Косова
Війна як поштовх до переосмислення
Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення, у музеї помітили зміну настроїв і запитів. Частіше стали приходити переселенці, туристи, молодь — не лише подивитися, а й зрозуміти, що таке гуцульська культура насправді.
Після 2022 року ми почали більше звертати увагу на доступність і взаємодію з відвідувачем. Люди шукають зв’язок — не просто побачити, а відчути, дізнатись, зрозуміти, — каже Вікторія Яремин, завідувачка музею.
Читайте: Свідки історії. Сім містечок, які можна відвідати з Франківська
Інтерактивність
У музеї функціонує новий зал, присвячений косівській кераміці — саме тій, що внесена до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Але показати глечик за склом — мало. Тут дозволяють доторкнутися, дізнатися більше про технології, спробувати зрозуміти контекст.
Ми не робимо щось просто заради «модерновості». Нам важливо, щоб люди могли взаємодіяти з експозицією, щоб це не було нудно чи не зрозуміло, — пояснює Яремин.
Читайте: Череси, букурійки, тобівки. Як Юрій Порох у Косові робить гуцульські аксесуари
У музеї не зупиняються на одному залі. Уже зараз команда готується до наступного етапу — створення ще двох інтерактивних просторів.
Маємо плани доробити ще два зали вже цього року. Подали заявку на грант до Українського культурного фонду, нещодавно її схвалили. Тепер чекаємо фінансування і приступаємо до роботи, — розповідає Вікторія Яремин.
Йдеться, зокрема, про простори, де буде ще більше тактильних експонатів, можливостей для взаємодії та пояснень — як для дітей, так і для дорослих. Усе — щоб зробити музей ближчим до людей і сучаснішим у подачі матеріалу.
Музей, в якому можна пограти у квест
У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини можна не лише оглядати експонати, а й проходити квест. Його створили, щоб зробити простір ближчим і цікавішим для дітей і дорослих.
Відвідувачам пропонують розгадати загадки, знайти предмети, вгадати їхню назву, відшукати підказки, зазирнути в шухляди. Одна з них, до речі, має позначку 16+, і там — жартівлива експозиція для уважних.
Нам хотілося дати людям можливість відчути, що музей — це не лише «дивись і не чіпай», — каже Вікторія Яремин. — Квест — це спосіб бути активним учасником, а не просто глядачем.
Фініш квесту — маленький подарунок, який ховають співробітниці музею. Його можна знайти, якщо пройти всі завдання або хоч добре постаратися.
Читайте: Косівський майстер Марко Луканюк робить авторські бартки з плетеними руків’ями (ФОТО, ВІДЕО)
Для незрячих — спеціальні рішення
Один із проєктів музею — адаптація простору для людей із порушенням зору. Створили тактильні копії виробів, щоб дати змогу сприймати експонати тактильно.
Так, це потребує ресурсів і часу, але це важливо. Бо культура має бути доступною всім, не лише тим, хто бачить, а й тим, хто не має змоги бачити,– додає Вікторія Яремин.
Читайте: Таємниці старого середмістя. Як проєкт “Будинки з історією” відкриває архітектуру Косова заново
У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини намагаються зберігати зміст експозицій, водночас залишаючись відкритими до відвідувачів. Тут працюють над тим, аби традиційна культура звучала зрозуміло в сучасному контексті.
Нам хочеться, щоб люди бачили не просто речі з минулого, а відчували в них щось своє. Бо культура — це не тільки те, що було, а й те, чим ми живемо зараз, — каже Вікторія Яремин.
Авторка: Марина Тонюк
Читайте: Кептар, що вартує як корова. На Косівщині мати з донькою відроджують моду на кептарі та сердаки
