Це дивовижне місто, в яке я закохалася з першого погляду, та єдине, крім рідного, в якому хочеться жити. З кожною поїздкою Будапешт відкривається по-новому: іншими вулицями, кав’ярнями, пам’ятниками, про які не розкажуть путівники. У мене вже є тут улюблені квартал і провулок, «свій» музей, улюблена лавочка на набережній Дунаю. А ще – бістро, де продають найсмачніші у світі сендвічі з салямі, вершковим сиром і рожевими помідорами. Є навіть улюблений час – коли ввечері Будапешт запалює перші вогні, це кожного разу – магія.
Це місто легке та смачне. Я бачила його різним, воно чарівне за будь-якої погоди. Є можливість – їдьте вже!
Очі тішаться, ноги гудуть
Якщо часу обмаль, обов’язково подивіться Площу Героїв, сходіть у купальні Сечені, пройдіться центральною вулицею – проспектом Андраши. Мосту Сечені вам все одно не минути – це один із символів міста. Можна прогулятися подвір’ям Будайської фортеці, якщо пощастить, побачити зміну почесної варти перед президентським палацом, сфотографувати парламент з Рибальського бастіону.
Якщо ж є кілька днів, то прогуляйтеся єврейським кварталом, відвідайте двір Гожду – пасаж із двориків і кав’ярень з живою музикою. У неділю тут працює арт-ринок місцевих художників. Підніміться ввечері сходами на гору Геллерт, панорама нічного Будапешта звідти просто фантастична. Любите мистецтво – зайдіть у Музей образотворчих мистецтв з унікальною збіркою Ель Греко. Якщо пощастить, можна потрапити на спеціалізовану виставку (мені, наприклад, пощастило побачити всього Сезанна в одному залі).
Все це є в путівниках у кожному готелі. Але, крім відомих і популярних місць, є ціла купа дворів і двориків, пам’ятників, фонтанів, скульптур. Тут треба просто блукати годинами – очі тішаться, ноги гудуть.
Посмішкова мова
Угорці – люди гостинні, з повагою ставляться до тих, хто поважає їх та їхні традиції. Якщо ви дівчина, то налаштуйтеся на компліменти, їх майже не розумієш, але відчуваєш за інтонацією. Водії, які зупиняють авто, бо гарні дівчата чомусь вирішили саме тут перейти дорогу – це не фантастика, це Будапешт.
Будайська фортеця – замок угорських королів
Мешканці угорської столиці встають дуже рано (о шостій місто вже гуде), працюють багато, а ввечері родинами гуляють містом. Вихідні проводять у термальних купальнях або на велопрогулянках, виїжджаючи за місто. Тут купа молоді. А ще угорці багато курять, люблять вино і галасливі компанії.
Для багатьох туристів головною тутешньою проблемою є мовний бар’єр. Угорська мова ні на яку іншу не подібна. Але молодь часто говорить англійською, старше покоління – німецькою (російську вони вчили у школі, але більшість миттєво забула, коли з їхньої країни зник останній радянський солдат). Ще є мова жестів і посмішка, вона завжди допоможе.
Найкорисніші слова, які треба знати: йоу напот – доброго дня, кьосоном – дякую, нем бесейлек модярул – не говорю угорською. А найчастіше будете чути «тешик» – прошу.
У будь-якому разі вас не відштовхнуть. Навіть, як це було зі мною, за руку виведуть з лабіринту вулиць. У більшості ресторанів і крамниць працівники знають англійську, деякі заклади мають меню російською.
Ринок пахне ковбасою
Годують тут смачно. Тут море ресторанів і кафешок. Від фаст-фудів до хард-рок кафе чи гламурного New-York café. Із традиційних страв обов’язково спробуйте гуляш, курку паприкаш з домашніми кнедликами та млинці Гундель з горіхами й шоколадом.
Вечірнє танго в Будапешті. Танцюють усі
Будапешт славиться випічкою, це просто рай для солодкоїжок. Пекарні-магазинчики працюють з раннього ранку. Булки – з маком, сиром, повидлом – величезні, духмяні, гарячі – це щось!
Знайдуть себе і любителі ковбас. Місцева салямі – шедевр. Гостра, в білому перці, класична, витримана, домашня, різна. Найкраще та найколоритніше місце, де можна купити угорську салямі у справжніх м’ясників у білих фартухах, – центральний ринок, Нодьчарнок. Він покритий дахом із кольорової черепиці, а всередині це галерея з магазинчиків, декорованих гірляндами ароматної паприки.
Пам’ятник одному з найпопулярніших місцевих транспортних засобів – самокату
Крім салямі, тут можна знайти все: традиційні вина, домашні варення, палінку, всі види паприки. На другому поверсі – сувеніри на будь-який смак, від стандартних магнітиків до традиційної угорської квіткової вишивки гладдю.
Також на ринку є купа закусочних із традиційною угорською їдою, де можна навстоячки перекусити чи закусити.
Корисні поради:
• Житло вибирайте ближче до центру, це дозволить зекономити на транспорті. Якщо їдете компанією – беріть апартаменти, уважно читайте відгуки на сайтах.
• Місцева валюта – форинти, євро тут не приймають. У центрі є обмінники. Нормальна комісія – 1-3 %. Перед поїздкою дізнайтеся середній курс.
• У місті дуже зручна система транспорту, на всі види діє один квиток (350-450 форинтів, 1-1,2 євро), дійсний він протягом години після компостування. Квитки можна купити в метро і газетних кіосках (у неділю кіоски не працюють – запасайтеся наперед).
• З вокзалу Келеті (Східний) ви можете самостійно доїхати до Відня чи Братислави. Поїзди їдуть майже щогодини. Вартість квитка до Відня від 25 (без місця, сідаєте, де вільно) до 45 євро (з місцем), тривалість поїздки – 3 год.
• Будапешт – безпечне місто, але у метро та в місцях скупчень людей пильнуйте сумки, ввечері краще уникайте району вокзалів і промзон.
• В якості сувенірів купуйте салямі, паприку, палінку, вино.
• Купіть собі гарну карту та обов’язково візьміть дві пари зручного взуття, і буде вам щастя!
Від редакції
Умови подачі матеріалів до рубрики «Читацький путівник»
Тексти й фото до цієї рубрики може подавати будь-хто, незважаючи на фах. Головне – ви пишете про одне закордонне місто, в якому вже побували самі. Але це не гарантія, що все буде опубліковано. Бо перша умова – треба написати цікаво, просто, лаконічно, грамотно. Рукописні варіанти не приймаються.
Обсяг тексту – до 6 тис. знаків з пробілами. Фото – обов’язково, краще декілька, щоб був вибір для друкованої версії. Решту найцікавіших ілюстрацій поставимо на сайті.
Як писати? Уявіть собі, що десь на каві друг (кум, подружка, колега) запитує вас: «І як тобі? Що там цікавого, що сподобалось, не сподобалось?». І ви відповідаєте – правдиво, не банально й тільки те, що знаєте точно.
В ідеалі тексти з «Читацького путівника» мають відповідати приблизно на таку анкету:
У яку пору року краще їхати в це місто та чому?
Що здивувало найбільше?
Чим відрізняються тамтешні люди?
Що варто побачити (пам’ятки, музеї і т. д.), а куди краще не ходити й чому?
Де міняти валюту?
Дороги (якість, розмітка, світлофори, затори і т. д.)
Де відчути місто (вулиця, річка, певний об’єкт тощо)
Вартість проживання (тризірковий готель, хостел і т. д.)
Кухня: кафе-ресторани, меню, страви, ціни, смаки…
На що варто витратити 50-100 доларів (євро)?
Що придбати собі або у подарунок близьким?
Корисні слова, які треба знати.
Звісно, ви не мусите ретельно відповідати на всі запитання, як на іспиті. Крім того, якщо вас особливо вразило щось, чого немає в анкеті, – треба писати. І бажано робити це невимушено, а головне – цікаво.
Матеріали надсилайте на скриньку [email protected] з темою листа «Читацький путівник». За все, що буде опубліковано, редакція платить гонорар – 20 грн. за кожну тисячу знаків і від 20 грн. за кожне опубліковане в газеті фото.
У будь-якому разі жодне звернення не залишиться без відповіді.
Можливо, згодом ми зробимо з цієї рубрики окрему книжку.
Comments are closed.