Не повірите, але на запитання «Що потрібно змінити у місті?» більшість калушан говорили не про дороги, не про опалення чи воду. Про кіно! Їм не вистачає кінотеатру.
Від Першої світової
«За часів СРСР у нашому місті діяли три великих кінотеатри та безліч кіноустанов, – зітхає директор кінотеатру «Відродження» Василь Лутчук. – Побачити різноманітні кінострічки калушани могли у десятьох кіноточках міста».
Наприкінці дев’яностих один з кінотеатрів викупили та зробили нічний клуб. Залишилася лише назва – «Аврора». Другий – кінотеатр ім. Шевченка – пережив дві пожежі, тому зараз він стоїть обгорілий і порожній. А колись це приміщення належало товариству «Сокіл» і кіно крутили навіть у Першу світову війну…
Із 1972‑го до 2008 року функціонував кінотеатр «Відродження». Ще недавно його зал на 600 місць щороку збирав 400‑500 тисяч місцевих кіноманів. Цікаво, що про популярний сьогодні формат 3D, у Калуші чули і бачили давно. Ціни на цей сеанс не відрізнялись від звичайного кіноперегляду. При вході видавали ті самі «заповітні» окуляри з зеленим та червоним склом. Правда, тоді розширене зображення було лише в декількох місцях стрічки. Внизу з’являлися титри, які повідомляли: зараз буде об’ємне зображення, тому слід одягти окуляри.
Цікаво, що кінотеатр «Відродження» від самого відкриття (нагадуємо, 1972 рік!) використовував стереозвук, який нині практикують сучасні кінозали. І ліцензія на показ кінофільмів донині дійсна.
Курчат рахують восени
На черговій сесії Калуської міської ради депутати прийняли рішення про продаж будівлі міського кінотеатру з аукціону. Іншого виходу – не бачать. Адже, щоб хоч трохи привести приміщення до ладу, потрібно близько 6 млн. грн., не враховуючи технічного оснащення.
«Сьогодні будівлею цікавляться чимало потенційних інвесторів, що не може не тішити та не вселяти надію, – каже заступник міського голови Руслана Вайда. – Головною умовою аукціону буде продаж приміщення без зміни цільового призначення. Тобто, воно не може бути використане під щось інше, крім кінотеатру».
За словами ж міського голови Ігоря Насалика, якщо аукціон відбудеться ближчим часом, то фільми у «Відродженні» показуватимуть уже до кінця листопада…
Наразі чекають експертної оцінки фахівців – поки що до кінотеатру не приходили жодні спеціалісти. Єдина людина, яку можна зустріти у напіврозваленій будівлі – її директор.
«Треба показати, що тут є господар, – каже Василь Лутчук. – Інакше приміщення давно б рознесли. В останні роки, коли за типовим договором у нас у штаті мало бути 16 працівників, – працювали лише четверо. Треба було виживати, а не директорувати. Тому я й кіно крутив, і за двірника, сантехніка, електрика працював». Напевно, саме завдяки директору, кінотеатр протримався найдовше та його не розікрали: крісла, батареї, електропроводка – все на місці. При цьому Лутчук майже рік не отримував зарплати.
Виховна функція
Опалення у «Відродженні» відключили дев’ять років тому. Проте колектив продовжував кіносеанси. Старалися проводити їх у тепліші дні, нагрівали електрообігрівачами – одним словом боролися за свого відвідувача як могли. Не тільки з фінансової точки зору, а й щоб люди не забули дорогу до кінотеатру. Біля входу постійно збиралася молодь, то директор завжди запускав їх цілими компаніями безкоштовно.
«Кіно, скільки б людей не було в залі, все одно показують. Нехай би молодь сиділа у нас, аніж десь по вулицях пила та дебоширила, – каже Василь Лутчук. – Пригадую одного хлопчину – хуліган був ще той. Та все одно його пускали, терпіли. Тут бачу, через кілька років, він іде до нашого закладу гонорово з дівчиною, певно, і гроші свої вже заробляє. Тож у нас і нашого кінотеатру була ще додаткова функція – виховання».
«Пам’ятаю, як серед сеансу одна жіночка влаштувала справжній скандал із бійкою, – розповідає колишня відвідувачка кінотеатру Тетяна Федьків. – Як виявилося, вона застукала свого чоловіка з коханкою, які влаштували собі романтичне побачення в кіно. Це було щось! І фільм якраз пригодницький показували з бійками на екрані – спецефекти були схожими».
P. S. Калуська влада стверд-жує: є всі шанси, щоб кінотеатр запрацював до кінця листопада. Калушани кажуть, що ходитимуть у кіно із великим задоволенням. Ще б знайти такого ж оптимістич-ного інвестора…
