Ми продовжуємо спецпроект Кіноклуб “Репортера”. Щовівторка та щоп’ятниці на сайті будемо пропонувати стрічку для перегляду з коротким описом та трейлером. У коментарях можете залишати рецензії. Згодом у планах – конкурси на кращий відгук про фільм, переможців чекатимуть призи.
Сьогодні переглянемо біографічну драму 2009 року про історію зародження психоаналізу та аналітичної психології – “Небезпечний метод” (англ. A Dangerous Method) канадського кінорежисера Девіда Кроненберга. Тут ідеться про відносини двох основоположників психоаналізу, Зігмунда Фрейда і Карла Юнга, з російською пацієнткою Сабіною Шпільрейн.
Сценарій писав англієць Крістофер Гемптон на основі власної п’єси “Зцілення бесідою” (англ. The Talking Cure), джерелом якої послужив роман Джона Керра “Найнебезпечніший метод” (англ. A Most Dangerous Method).
Дія фільму охоплює період з 1904 по 1913 роки. Шпільрейн за цей час еволюціонує з істерички, нездатної керувати власним тілом, в коханку свого доктора, а потім і в його колегу-психіатра.
Переглянути увесь фільм онлайн можете ТУТ.
Цікаві факти:
• Зйомки картини проходили в Кельні, у Відні та біля Боденського озера в передгір’ї Альп на кордоні Німеччини, Швейцарії та Австрії, протягом восьми тижнів.
• При підготовці до ролі Вігго Мортенсен прочитав всю літературу про Зігмунда Фрейда і відвідав його будинок-музей у Відні.
• Спочатку на роль Зигмунда Фрейда обрали Крістофа Вальца, але через зйомки у фільмі “Води слонам!” (2011) йому довелося відмовитися.
• Зигмунда Фрейда також міг зіграти Крістіан Бейл (відомий роллю Бетмена в однойменній культової трилогії Крістофера Нолана).
• Девід Кроненберг вчив Мортенсена “єврейської ходи”.
• Героїня Кіри Найтлі, лежачи в ліжку, згадує вірш Лермонтова, насправді це вірш Пушкіна “В’язень” 1822 року.
• Кіра Найтлі, готуючись до ролі, моментально кинулася вивчати книги з психоаналізу. Роль Шпільрайн істотно відрізняється від попередніх робіт акторки, тому Кіра намагалася підійти до неї максимально відповідально. Найтлі зізналася, що грати істеричку їй було не дуже складно: “Я ж акорка, а значить, я трохи божевільна”.
В ролях:
Майкл Фассбендер – Карл Густав Юнг
Кіра Найтлі – Сабіна Шпільрейн
Вігго Мортенсен – Зигмунд Фрейд
Венсан Кассель – Отто Гросс
Сара Гейдона – Емма Юнг
Андре Хеннике – Ейген Блейлер
Арндт Шверінг-Сонрой – Шандор Ференці
Архів кіноклубу “Репортера”:
Кінодрама про неонацистів “Американська історія Ікс” Тоні Кея.
Романтичний фільм “Мої чорничні ночі” Вонга Кар-Вая.
Комедія з елементами мелодрами “Смак життя” Скотта Хікса.
Арт-хауз “Одного разу” Джона Карні.
Музична драма “Хористи” Крістофа Барратьє.
Комічна драма “Босоніж” Тіля Швайгера.
Біографічна драма “Гонка” Рона Говарда.
Філософсько-фантастичний фільм-притча “Фонтан” Даррена Аранофскі.
