Минулої п’ятниці, 19 серпня, відбулася чергова сесія Івано-Франківської міської ради. Попри те, що порядок денний скандалу не віщував, без нього не обійшлося. Міський голова Руслан Марцінків наслухався про себе різних «приємностей», а просвободівська більшість чи не вперше не змогла назбирати достатньо «за» для бажаного рішення.
Оскільки у п’ятницю був Яблучний Спас, то сесія почалася святково – з освячених кошиків з фруктами і виступів дітей. Далі пішов не менш святковий і вже майже традиційний момент – нагородження бійців АТО. Після того як міський військовий комісар Ігор Сорокопуд вручив медалі захисника Вітчизни та нагрудні знаки учасника АТО, черга дійшла до відзнаки «За честь і звитягу» від міського голови. Нагадаємо, запровадили її зовсім недавно – на початку серпня.
Це було перше вручення. Відзнаку присвоювали загиблим, пораненим, волонтерам… Список чималий. Тож і не дивно, що таки дався чути конфлікт, який вже на повну вирує між владою міста та громадськими об’єднаннями учасників АТО.
«Буквально недавно мер називав мене будівельною мафією», – заявив з трибуни один із нагороджених, поранений на Донбасі франківець Володимир Глизнер і гримнув медаллю по столу. Мовляв, тут є достойніші люди, аби її носити, як от «Марцінків, Кайда»… Мер вдав, що нічого не сталося і продовжив вручення, але буквально за кілька хвилин ситуація повторилася. «Хай мер сам носить цю медаль», – кинув нагородою ще один боєць, Роман Перцей. За його словами, причина в тій же будівельній політиці міської влади.
Та сама будівельна політика дала про себе чути й під час формування порядку денного. На сесію знову прийшли мешканці Макогона-Промислової-Крайківського. Люди хотіли, аби депутати скасували прийняте на минулій сесії рішення щодо цього району. Нагадаємо, там хочуть звести 33 багатоповерхівки.
«Ми зверталися зі скаргою на ім’я мера, відповіді ще нема, я особисто вручав скаргу генпрокурору Луценку, відповіді теж поки що нема, – озвучив позицію мешканців Олексій Замковий. – Але, зважаючи на всі обставини та виявлені порушення, думаю, у депутатів є підстави з власної ініціативи включити питання про скасування рішення у порядок денний. Наша позиція – скасувати попереднє рішення і повернути на додатковий розгляд. Якщо ви відміните рішення сесія – це не буде проявом вашої слабкості, це буде прояв вашої сили – визнавати помилки».
Він пояснював: люди не проти забудови району, але все має бути зроблене по-людськи, аби були зелені зони, садки, школи… Руслан Марцінків далі гнув свою лінію – рішення ніхто скасовувати не буде, але проведуть громадські слухання і внесуть у нього корективи. Навіть дав таке доручення своєму заступнику Олексію Кайді.
Люди стояли на своєму. Їх підтримав депутат-«укропівець» Мстистав Тарас, він запропонував внести питання у порядок денний. Але ніхто й не здивувався, коли пропозиція не набрала достатньо голосів. Від мешканців полетіли вигуки «Ганьба!» та обіцянки йти далі. Людям добре відомо, що справою нині займається прокуратура.
Коли всі обурені покинули залу, почалася монотонна депутатська робота – працювали оперативно, адже всі планували потрапити на першу домашню гру «Тепловика».
Так проголосували за програму соціальної підтримки родин загиблих в АТО – з 1 вересня щомісяця вони отримуватимуть з міського бюджету 1450 грн. Погодили, аби на перший урок в школи прийшли бійці АТО. Трохи порозподіляли депутатські гроші, визначилися з програмами утримання кладовищ і розвитку спорту серед дітей, послухали про виконання бюджету.
Все йшло навіть дуже гладко – аж до затвердження «Положення про порядок призначення на посаду керівників навчальних закладів». Адже ні для кого не таємниця, що добряча частина директорів франківських шкіл і садків давно перетнули пенсійну межу. А от звільнити їх практично немає можливості. І це одна з причин цього рішення. За ним директори мають обиратися на конкурсній основі і працювати за контрактом.
З тим, що новація потрібна, ніхто не сперечався. Але «Самопоміч» мала зауваження до самих формулювань положення, були питання і в депутатів від «УКРОПу». Міський голова і секретар ради відстоювали запропонований проект. Найбільшим каменем спотикання стала конкурсна комісія. Так Ірина Кулинич («Самопоміч») наполягала на тому, аби до неї входили представники усіх фракцій. Питання так довго обговорювали, що в підсумку на нього просто не вистачило голосів. Це викликало оплески депутатів «Самопомочі» і «УКРОПу» – напевно, вперше «Свободі» не вдалося отримати достатньо «за» для бажаного рішення. Мабуть, частина їхніх депутатів уже пішла готуватися до футболу.
До конкурсів вернуться на наступну сесію – ідея ж хороша, головне – не помилитися в деталях. А то й справді директори в нас партійними стануть.
