У Податковому кодексі України передбачені особливості застосування законодавства з питань податку на додану вартість, починаючи з 1 січня 2011 року. Основними відмінностями є:
1. Удосконалення процедури добровільної реєстрації платників податку на додану вартість.
У разі, якщо обсяги оподатковуваних операцій є меншими 300 тисяч гривень, така особа може бути зареєстрованою платником ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання (не було передбачено діючими нормами Закону).
Ці ж умови можуть стати підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу.
При цьому про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Особи, які перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов’язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій (300 000 гривень) визначається, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
2. Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Податковим кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.
При цьому, на відміну від нині діючих норм Закону, у таких платників не виникає зобов’язання нараховувати умовний продаж по таких операціях на залишки товарно-матеріальних цінностей.
3. Вилучено із об’єкта оподаткування консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.
4. Датою збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за загальними правилами, тобто виходячи з правила першої події.
Діючий порядок оподаткування таких операцій залишився тільки по операціях з експорту товарів, згідно з яким право на застосування нульової ставки має комітент.
5. Поряд з операціями з постачання житла (крім операцій з першого постачання новозбудованого житла), з 1 січня 2011 року також звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
6. З 1 січня 2014 року передбачено зниження ставки податку на додану вартість до 17 %.
У період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року передбачено застосування ставки податку у розмірі 20 відсотків.
7. Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Разом з тим передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Платники, які застосовують касовий метод (в умовах Податкового кодексу України це особи, які надають житлово-комунальні послуги), мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Визначено, що не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.
8. Передбачено порядок розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.
Такий розподіл проводиться протягом усіх звітних періодів поточного року відповідно до частки використання товарів, визначеної за результатами співвідношення оподатковуваних і неоподатковуваних операцій в попередньому календарному році з перерахунком в останньому звітному періоді поточного року.
9. Передбачається запровадження автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість платникам, які відповідають одночасно визначеним обов’язковим критеріям (сумлінним платникам) та нарахування пені за несвоєчасне відшкодування таким платникам.
10. Право на застосування квартального звітного періоду мають платники податку на додану вартість, обсяг оподатковуваних операцій яких за 12 останніх послідовних календарних місяців не перевищує 3 000 000 грн. та які мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток.
11. Передбачається подальша автоматизація процесів адміністрування податку та електронна звітність:
1) передбачено подання платниками податку на додану вартість разом із податковою звітністю за відповідний звітний період реєстрів виданих і отриманих податкових накладних в електронному вигляді.
2) запроваджується поетапна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з яким тільки податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі, є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.
Comments are closed.