Процедури закупівлі продуктів харчування для коломийських закладів освіти нагадують гру в дурня на пари: там, щоб якось домовитися з своїм напарником, кажуть «булочки по стільки-то копійок». З року в рік, переважно в одних і тих же підприємців чи юридичних осіб закуповують продукти харчування для закладів освіти. Зовні все виглядає правильно. Відповідальні працівники управління освіти готують оголошення про тендери на закупівлю продуктів харчування, ці оголошення публікуються на офіційному державному веб-порталі «Державні закупівлі», а також на сайті Управління освіти Коломийської міської ради. Після публікації всі бажаючі можуть взяти участь у тендері. Хтось бере, хтось не бере участі, хтось знає про це, а хтось і не знає, але з року в рік виграють одні й ті ж самі «гравці».
Сьогодні ні для кого не секрет, що батьки коломийських дітей, щоб їхні чада менш-більш нормально могли прохарчуватися у школі, доплачують приблизно одну гривню на день. У чому причина зборів коштів у батьків на харчі для дітей? На перший погляд, коштів, передбачених у міському бюджеті Коломиї на продукти харчування, як на мене, достатньо – сума на 2010 рік склала 3 млн. 440 тис. грн.
Непокоїть те, що при «успішному» виконанні бюджету 2010 року восени (у жовтні) рішенням виконавчого комітету міської ради батькам «запропонували» доплачувати за харчування своїх дітей у закладах освіти. Спочатку подумалося, що, може, у бюджеті й не вистачило коштів через те, що бюджет не виконується, тобто не зібрано всіх запланованих зборів до його дохідної частини. Однак, можливо, є й інша відповідь: у когось занадто великі апетити чи то до коштів, виділених на харчування, чи то й до самих продуктів харчування. Щоб вивчити це питання, я оголосив депутатський запит на сесії міської ради. Отримавши відповідь, хочу порахувати, що і коли закуплено та у якій кількості і за якими цінами. Ціни були оптовими чи роздрібними? Хочу порівняти, скільки продуктів харчування закуповувалося у 2008, 2009 та 2010 роках і, відповідно, порівняти раціон. Хочу також проаналізувати, що то за підприємці, які займаються поставками продуктів харчування, чи вони виробники, чи вони гуртовики, чи ж звичайні продавці-перекупники. Чи мають вони необхідні матеріально-технічні бази для зберігання продуктів харчування? Хочу зробити такий собі аналіз.
Коротко поясню, чому так вперся у це питання. На офіційному загальнодержавному веб-порталі «Державні закупівлі», де оголошуються тендери на закупівлі і згодом оприлюднюється інформація стосовно результатів тендерів, мені вдалося знайти інформацію за 2009 та 2010 роки стосовно переможців окремих тендерів на постачання продуктів харчування для коломийських закладів освіти, які проводило міське управління освіти. Із наявною інформацією розібратися не так легко, бо продукти харчування об’єднані у лоти (тобто групи), але в оголошенні тендеру спеціалісти управління освіти чи то забувають робити опис цих лотів у таблиці, чи просто не хочуть. Тому мені вдалося віднайти лише опис лотів 2009 року.
На початку 2009 року було оголошено тендер на закупівлю продуктів харчування на суму 1238672,4 гривень (один мільйон двісті тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят дві гривні) по п’яти лотах.
За результатами проведеного тендеру переможцями стали по лотах:
Лот 1. Молоко та молокопродукти – АФ «Прут» – 349004,63 грн.
Лот 2. Риба та рибопродукти – підприємець О.М. Волянська – 456403,50 грн.
Лот 3. М’ясо та м’ясопродукти – підприємець Г.В. Холівчук – 105054,00 грн.
Лот 4. Крупи – підприємець Т.Б.Кирничук – 81720,40 грн.
Лот 5. Овочі – АФ «Прут» – 181306,71 грн.
Чесно кажучи, з вищенаведених підприємців, які так масштабно займаються продуктами харчування у Коломиї, окрім АФ «Прут», не чув ні про кого.
Що ж до закупівель на 2010 рік, нагадаю, що сума на закупівлю продуктів харчування склала 3 млн. 440 тис. грн. Поки що мені не вдалося знайти опис 11 лотів, але маю інформацію щодо переможців, серед яких маємо і минулорічних постачальників продуктів харчування. Зокрема:
Лот 1. Підприємець О. М. Волянська – 899424,09 грн. – можна припустити, що цей підприємець, як і торік, постачав рибу та рибопродукти. Хоча, якщо чесно, мені не зрозуміло, чи то наші діти порівняно з 2009 роком стали вдвічі більше їсти риби, чи риба подорожчала аж у 2,5 рази?
Лот 2. Підприємець Г.В. Холівчук – 206237,14 грн. – якщо цей підприємець, як і торік, постачав м’ясо, то й тут або кількість м’яса збільшилася удвічі, або ж ціна виросла вдвічі у порівнянні з 2009 роком.
Лот 3. Агрофірма «Прут» – 633150,11 грн. – можна припустити, що це молоко і молокопродукти – і теж подорожчання або ж збільшення об’ємів поставок майже вдвічі порівняно з 2009 роком. Сподіваюся, що не овочі ж закупили на таку суму.
Лот 4. Агрофірма «Прут» – 119252,20 грн.
Лот 5. Підприємець Т.В. Кирничук – 414204,16 грн.
Лот 6. Підприємець І.П. Романюк – 120070,55 грн.
Лот 7. Підприємець І.П. Романюк – 220111,05 грн.
Лот 8. Підприємець О.М. Гродюк – 131868,40 грн.
Лот 9. Підприємець М. П. Колодюк – 102339,1 грн.
Лот 10. ПП «Гермес» – 306533,05 грн. – знаю, що це м’ясопереробне підприємство. Що тоді воно постачало, якщо з 2009 року поставками м’яса і м’ясопродуктів займався підприємець Г. В. Холівчук?
Лот 11. Підприємець Т.Б. Кирничук – 206860,15 грн. – можна припустити, що цей підприємець, як і в 2009 році, постачав крупи. І тут чи то ціна, чи то кількість зросли у 2,5 раза, не враховуючи того, що або однофамілець, або родич теж щось постачав на суму 414 тис.грн. (див. Лот 5.).
Як і з постачальників 2009 року, так і з нових постачальників 2010 року – фактично не знаю і не чув ні про кого. Для узагальнення наведу порівняльну таблицю із зазначенням сум та підприємців, які постачали продукти харчування у 2009 та 2010 роках:
| Переможець тендерів | У 2009 році, грн. | У 2010 році, грн. |
| ПП Волянська О.М. | 456403,50 | 899424,09 |
| АФ «Прут» | 349004,63+181306,71 | 633150,11+119252,20 |
| ПП Кирничук Т.Б. | 81720,40 | 206860,15 |
| ПП Холівчук Г.В. | 105054,00 | 206237,1 |
Дивує також і те, що з розширенням бази постачальників продукції, тобто збільшенням їх кількості з 5 до 11, суми не зменшилися, розподілившись на більшу кількість підприємців, а навпаки – повиростали.
Висновків поки що робити не хочу ніяких, але, як на мене, є ж у Коломиї і гуртові бази, які гуртом торгують продуктами харчування. Є й спеціалізовані у Коломиї підприємства, які виготовляють рибопродукти, продукцію яких ми бачимо на прилавках супермаркетів і які мають спеціальні приміщення для зберігання такої продукції. А може, у таких фірмах, підприємствах «не вигідно» купувати без взаємовигідних націнок? А з іншого боку – невже так багато рибопродуктів з’їдають наші діти у закладах освіти?
Звичайно, можна сьогодні сказати – ну що таке гривня і що депутатові нема більше чим займатися, лиш як по гривні рахувати? Гривня до гривні… У Коломиї лише в школах у 1–4 класах, яких влада повинна харчувати за рахунок бюджету, навчається понад 2600 дітей. Отже, приблизно 1 гривня на день, помножити на п’ять днів навчання – маємо вже 13 тисяч гривень. У місяць – це вже понад 50 тисяч гривень. А є ще й пільгові категорії, зокрема діти-сироти. А ще маса дітей виховуються у дитячих садочках… Так що справа не в одній гривні.
Віталій Вандич
Депутат Коломийської міської ради
Comments are closed.