Нещодавно мені пощастило ближче вникнути в життєвий і творчий шлях нашого всесвітньо відомого земляка з Буковини – Темістокля ВІРСТИ. (Він так і підписувався – великими літерами). Посприяла цьому участь у приурочених митцеві ювілейних заходах. Раніше знав про нього з розповідей друзів-художників, зокрема зі слів моєї дружини. Вона у 1998 році побувала на його виставці в Івано-Франківську та мала нагоду спілкуватися з автором, пише Ростислав Кондрат у Репортері.
Цьогоріч маестро виповнилося б 100 років.
Започаткований майстром у 2009 році мистецький пленер в Ле Іссамбр (Франція) для українських художників став доброю багаторічною традицією. Нині її продовжує його дружина Орися Вірста. Тож цього ювілейного року українські митці знову були запрошені в сімейну резиденцію.
Цій події передували урочисті ювілейні заходи під загальною назвою «Потік свідомості». Вони відбулися на Буковині – в Чернівцях і в селі Іспас, де художник народився, провів дитячі та юнацькі роки. Потім у нього ще були десятирічні мандри і поневіряння Румунією, Югославією, Італією і нарешті художник дістався Франції. Походження імені митця, як і його брата Арістіда, варто пов’язувати з батьковою пристрастю до грецької мови, яку він викладав у школі Вижниці.
Буковинська складова ювілейних заходів у червні передбачала виставку творів самого ВІРСТИ, Орисі Вірсти й художників із Чернівців, Львова та Івано-Франківська. Крім того, був перегляд документального фільму «Потік свідомості», наукова конференція в центрі культури «Вернісаж» у Чернівцях, а також відвідування батьківщини художника – Вижниччини.
У другій половині липня стартувала французька частина ювілейних заходів. Спершу відбувся пленер, учасники якого розмістилися в резиденції художника. Там ще за життя ВІРСТИ за його запрошенням неодноразово творили й відпочивали українські митці.
Цього разу й мені пощастило завдяки сприянню Тисменицької міськради побувати разом з художниками, мистецтвознавцями та галеристами Буковини, Прикарпаття і Львова на знаменитій віллі «Трембіта». Насичена мистецька та екскурсійна програма, відвідування музеїв і галерей, можливість інтенсивно творчо працювати залишили найкращі спогади про чудове товариство і щиру привітність господині вілли Орисі Вірсти. Під час пленеру в муніципальній галереї Ле Іссамбр «San Peire» відбулася виставка творів ВІРСТИ та учасників пленеру.
Фіналом ювілею будуть жовтневі заходи при посольстві України у Франції.
Першими вчителями ВІРСТИ були буковинські художники Броніслав Урбанський та Лев Грушка. Опинившись у Бухаресті, він продовжував вивчати живопис, скульптуру та архітектуру. Спершу завершив там навчання в Академії мистецтв у 1940 році, а в 1949 – Академію в Парижі.
Найбільш повно осягнути мистецькі трансформації та творчі колізії ВІРСТИ як художника, очевидно, можна зі слів його сучасника, мистецтвознавця Раймона Шарме:
Початково фігуративний маляр ВІРСТА відкинув цю форму, щоб звільнити свої засоби мистецького вислову й таким чином перенести фігуративне в духовне. І саме ця трансформація дала його малярству політ, надзвичайну силу та відблиск великої епохи. Багаті засоби самовиявлення і динамічний стиль цього митця дозволяють нам вже тепер зараховувати його до визначних творців сучасного мистецтва.
Художника добре знають за межами Франції. Починаючи з 1950-х, він мав персональні виставки в Бельгії, Данії, Італії, Канаді, США, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії. Його твори є в музеях, університетах, галереях і приватних колекціях.
ВІРСТА ніколи не розривав свого духовного зв’язку з Україною і протягом багатьох років мріяв відвідати Буковину. В 1996 році він заснував асоціацію «Фенікс. Мистецтво й Комунікації», яка працює донині під орудою Орисі Вірсти.
В 1997 році художник влаштовує великий тур Україною. Перша виставка відбулася в Києві з 15 жовтня по 15 листопада 1997 року. На ній експонувалося близько 100 творів. Після Києва вона експонувалась у Харкові, Донецьку, Полтаві, Одесі, Тернополі, Луганську, Львові, Ужгороді, Херсоні, Чернівцях, Чернігові, Івано-Франківську.
Логічним визнанням його творчості стали численні нагороди.
Серед них – Золота медаль Леонардо да Вінчі, вручена в 1967 на бієнале в італійському місті Анкона, срібна медаль “За культуру і філантропічну діяльність” у Франції та бронзова медаль Парижу, срібна медаль Французької академії «Мистецтво, наука й література» (Париж, 1968).
В 1973 році ВІРСТА здобув нагороду «Товариства підтримки прогресу» із рук легендарного Жака-Іва Кусто. У 2001 здобутки художника відзначили в Україні орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Звання «Людина року» в Україні – «За видатний внесок у розвиток мистецтва» — 2003 рік. Почесний академік Національної академії мистецтв України – 2004. Медаль «На славу Чернівців» — 2013.
Вже цього року ВІРСТУ нагородили (посмертно) Почесною відзнакою Чернівецької облради «За заслуги перед Буковиною». Таку ж відзнаку отримала і його дружина Орися Вірста, яка з початку повномасштабного вторгнення активно допомагає ЗСУ.
ВІРСТА відійшов у вічність 2017 року в Парижі, похований в Ле Іссамбр.
Я українець, я з Буковини, а Буковина позначає людину, Черемош і далі шумить у моїх вухах, і ліс шумить! – казав художник.
Автор: Ростислав Кондрат
