Тарас Прохасько: Не ображайся, люба, честь

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Одного разу мені навіть пропонували коїтус у брудному туалеті швидкого і загалом чистого потягу 76. Саме через поезію. Через мою поезію. Кілька років я був поетом, і це було страшенно файно і лепсько. Хоч я і почувався героєм шахрайського іспанського роману, але радість усього разом була правдивою і всеохопною, пише Тарас Прохасько на порталі Збруч.

По-перше, було добре мені.

Громовиця, яка вдарила тоді, коли почався перший вірш – вітер тихо шепоче мені : се ля ві, се ля ві.. – попри усю банальність словосполучень замкнула електричне коло найвищої насолоди. Коли бачиш щось і виникає якесь словосполучення. Аж моторошно від такої дуги, але чого ще треба у житті, як не цих замикань.

По-друге, було незле навколишнім.

У ті далекі часи було багато молодих людей, для яких українська поезія асоціювалася виключно з нудотою радянської школи. Щось ліпше було малодоступним, а покоління Андруховича ще не збирало стадіони.

Я ж декламував свої стихи у колах, далеких від спостережень за новітнім українським літературним процесом. І у декого справді просочувалася неконтрольована сльоза від того, що вірш українською може бути таким химерним. Про якість поетики нікому не йшлося. Просто якийсь вітерець, який – як це дивно – розвіював хмари безнадії.

Біологи, геологи з університету були моїми слухачами. Щотижня, приїхавши додому, розповідав нового вірша старенькій бабці. Вона і тішилася, і сумувала. Вважала, що забагато туги як на такого молодого чоловіка. Але тішилася тою тугою, бо це було їй суголосним.

А друг, в якого дуже часто були нові колежанки, запрошував мене на спільні нічні прогулянки, щоби зворушити дівчину декламацією віршів живого поета-друга.

Одну чи дві поезії з циклу «Чотири роки визвольних змагань» інший найближчий товариш поклав на музику і грав то у знаменитій мукачівській електричці (не для заробітку, а для лещатарського товариства).

Писав я переважно одного вірша у тиждень.

Їхав сімдесят шостим. Сідав на смітник, відкриваючи вікно. Вечірнє повітря, папіроси, нотес і поезія… Такий стан напруженого мозку мені дарував ейфорію. Власне в один з таких разів зустрів там пару зі східної України. Між собою – поганою російською, до мене – поганою українською. Але вони були у захваті від Львова. Ще й їхали в керунку гір.

Я мав у торбі львівське пиво у трилітровому слоїку. Вони його пили і казали, що ціле своє довге двадцятирічне життя не пробували нічого ліпшого. Випивши пиво, спитали, що я пишу. Я прочитав їм пару поезій. Здається, про те, що «ти наче злет після падіння і знов падіння після злету, ти недоречність непотрібного дощу і мудрість того, що здається недоречним..» і «таке безпросвітне життя, як ніч у холодному поїзді..».

У поїзді було гарячо, але їм образ зайшов. Чоловік витягнув з кулька свій резерв. Флякон тройного одеколону і три пластикові келішки. Налив одеколон, зайшов у туалет, набрав у кожну дозу води з кранчика. Мені довелося випити з ними на брудершафт. Ще перекурили, і вони разом закрилися у туалеті. Через хвилину чоловік вийшов. Братан, іди, вона хоче тебе. Вона не може забути, який ти поет…

Невдовзі я перестав писати вірші.

Познайомився зі справжніми поетами, наслухався справжньої поезії. Мені стало соромно за свої проби. Єдине, що рятувало, то думка про те, що я нехотячи. До мене само прийшло у найбезпосередніший спосіб. Але ж незнання закону не звільняє від відповідальності. Треба було припинити, загатити цей чистий потік.

П.С. Але все одно не перестав бути вдячний Духови, який намів свого часу в мою голову стільки барвистого сміття.

Наприклад: «хмари повільно від мене пливуть, падає тихо на мене дзвінниця» або «а кави у бляшанці, мабуть, не вистачить на двох, і стало важко дихати, виходячи по сходах».

Читайте Тарас Прохасько: Без самотності ліпше

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Максим Карпаш, проректор Університету Короля Данила новини Івано-Франківська
тарас-прохасько
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
захисник
Захисника з Прикарпаття Миколу Грималюка нагородили орденом «За мужність»
Screenshot
Під варту взяли франківця, якого підозрюють у підпалі чотирьох авто на замовлення рф
благо фут
180 000 грн призового фонду: як потрапити на головний мініфутбольний турнір року?
dtp
У Франківську водійка Nissan проїхала на червоне світло й спричинила ДТП
10
За тиждень бійці 10 бригади «Едельвейс» знешкодили 324 повітряні цілі
медуніверситет
Три науковиці франківського медичного університету отримали стипендії Кабміну
Юрій Микитчук
Помер прикарпатець Юрій Микитчук, який у квітні повернувся з російського полону
10 Едельвейси
Ukraїner випустив документальний фільм про коломийську 10 бригаду «Едельвейс» (ВІДЕО)
контрабанда _1
Прикарпатець намагався провезти через кордон понад 70 коштовних каменів та 4 кг срібла
Бабин Середній Алея
У Середньому Бабині відкрили Алею Героїв у пам’ять про п'ятьох полеглих захисників
рятувальники
У Карпатах тривають пошуки туриста з Дніпра
Руслан Марцінків: Підтримка оборонців через програму «Бюджет участи» продовжиться і наступного року
Руслан Марцінків: Підтримка оборонців через «Бюджет участи» продовжиться і наступного року
Прокрутка до верху