Наступних вихідних, 13-14 лютого, Франківськ чекає аж два дні неймовірного українського гумору від Сергія Притули та його «Вар’яти-шоу».
У розмові з «Репортером» відомий телеведучий розповів про те, якого шоу чекати франківцям, як заробляє його семирічний син, про волонтерство й допомогу армії.
– То лише для Франківська такий бонус – Сергій Притула зі своїми Вар’ятами аж два дні?
– Ні, це для «вар’ятів» бонус. Зазвичай «програма перебування» в тому чи іншому місті під час гастролей дуже обмежена: приїзд, поселення, обід, збір декорацій, саундчек, інтерв’ю, репетиція, концерт, вечеря, сон. А зранку далі в інше місто. Тож на цей раз, сподіваюсь, буде більше часу на те, аби подивитись місто. Ну, і плюс, маємо у Франику друзів, у мене родина, однокурсники. Хочеться нормально провести з ними час, а не поспіхом, як завжди!
– Що чекати франківцям, якої програми?
– Програма сформована з кращих номерів за період з липня 2015 року по січень 2016-го. Ми востаннє були у Франківську, здається, чи то в кінці травня, чи в червні минулого року. Відповідно, у нас накопичилось десь 12-13 годин матеріалу, з яких вибрати дві години для яскравого концерту не буде проблемою. Зрештою, що буду приховувати, програма вже сформована! Трошки приправимо її темою романтики та стосунків, позаяк дати концертів зобов’язують і… тримайтесь! У нас нещодавно на концерті одна вагітна жіночка так сміялась, що після концерту повезли одразу в пологовий.
– Розкажіть трохи про своїх Вар’ятів, де таких понабирали?
– В нашому колективі чіткий паритет: двоє акторів і звукорежисер – колишні учасники команди КВН «Тернопільська Особлива», ще двоє акторів і гітарист – колишні учасники команди КВН «Бомба» (Млинів). Хлопці дуже багатогранні. Четверо акторів по ходу програми конструюються у дуети, «батл» жартами зі мною, музичний блок і читання монологу.
– Знаємо, що на виступ у Ковелі ви брали свого сина Дмитра. Певно, через те, що були канікули? Як виховуєте сина? Він у вас також гуморист?
– Цього разу Дмитра взяв з собою не тільки у Ковель, а ще у Володимир-Волинський і Луцьк. У школі карантин, а він вже хлопачка дорослий – сім років. Чого буде в хаті сидіти? Поїхав з нами, допомагав адміністратору: воду принести з гримерки за лаштунки, каву хлопцям зробити, батькові папку на сцену винести, коли треба, тощо. Заробив за три концерти 150 гривень. Пообіцяв не тратити і віддати мені, якщо не буде вистачати на продукти (сміється).
Коротше кажучи, за старість я вже не переживаю, буде кому горня холодної води дати. Наразі малий хоче бути не гумористом, а будівельником. А там далі, як Бог дасть. Я в сім років теж не думав, що буду давати по 100 концертів на рік.
– У Франківську ви будете якраз 14 лютого – на день усіх закоханих. То, може, й кохана буде з вами? Святкуєте це свято?
– Навряд. Хіба щось на роботі зміниться. Робота продюсера, як і артиста, не знає поняття «будні» чи «вихідні». Є певні об’єми роботи, котрі треба виконати в такий-то період. Зараз у нас великий вал роботи по підготовці до зйомок «Вар’ятів» на ТБ. Дружина в процесі з головою!
– Ви, напевно, один із найактивніших з українських зірок, які допомагають українській армії та їздять на Донбас. Згадайте першу поїздку — коли, куди, як? З якими думками їхали туди, з якими верталися? З ким їдете туди? На блокпостах впізнають? Про що говорите з бійцями?
– Поки не почалась війна, то перший виїзд був до прикордонників на Чонгар. А вже як росіяни полізли на Донбас, то я певний час дистанційно допомагав хлопцям з тернопільської “Альфи”. Коли забезпечив їх необхідним, то командир звів мене з офіцерами з 8-го полку спецназу. Переговорили по телефону про найнеобхідніше, зібрали, купили і повезли у табір Побєда в Луганській області. То був десь липень 2014 року. Першим ділом везлись тепловізори і прилади нічного бачення, броніки та кевларові шоломи. А 3 вересня того ж року цей табір знищили масованим обстрілом зі «Смерчів» та «Ураганів» з території Росії.
Чи впізнають на блок-постах? О так, це дещо вповільнює рух з точки «А» в точку «Б». А з бійцями говорю про останні новини у Києві, розказую, що там який політик нового вчудив, жартую, міні-концерти даю.
– Можливо, частина коштів за квитки з «вар’ятського» шоу підуть на допомогу армії?
– У нас з кожного концерту йдуть відрахування. За 2014-2015 рік ми зібрали з концертів на потреби АТО більше 1,8 мільйонів «вар’ятівських» гривень.
– Погоджуєтеся, що люди, як би жахливо це звучало, вже втомилися чути, читати, думати про війну. Вже важче зібрати гроші? Що б ви сказали «втомленим»?
– Я б попросив зайти у будь-який військовий шпиталь і подивитись на хлопців, котрі лишились без ніг і рук за те, щоб ці люди могли почувати себе «втомленими», а не закатованими.
Я, м’яко кажучи, теж не в захваті від того, що в моїй країні війна і, повірте, кожного разу, коли тобі телефонують чи пишуть бійці з проханням про допомогу, а ти кажеш «ні», бо не маєш на це грошей, то здоров’я, на відміну від сивини, не додається. Так, це втомлює і вимотує, але якщо втомимось ми, то потім втомляться хлопці на фронті. А якщо втомляться вони, то цій країні буде слово, яке на «сра» починається, на «ка» закінчується.
– Як відпочиває Сергій Притула, де набирається сили на телепроекти, гастролі та волонтерство?
– Якщо є «вікно» у два-три дні, то в гори. Якщо більше – то на море. Якщо немає, тоді шукаю кілька годин посидіти і поспілкуватись із друзями. Вони мені добряче розвантажують мізки. Ну, а найбільше я люблю після концерту приїхати додому і щоб малий сказав: «Тату, я просив в Бога, щоб був переаншлаг! Був переаншлаг?». І ти «пливеш» від тої млості… бо так, хай йому грець, був переаншлаг. Бачу, за Франик з Богом теж малий домовлявся.
