Щороку 9 листопада в Україні святкують День української мови. У 1997 році Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав президетнський указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Колонку на підтримку цього свята 9 листопада 2019 року написала Уляна Супрун. Далі – її пряма мова.
“Якщо ви воюєте з Росією, то чому ти розмовляєш російською?” — це питання від француза, поставлене в Парижі, змусило ветерана російсько-української війни Валерія Ананьєва перейти на українську мову. Довгий час він був російськомовним і вважав, що це престижніше і грамотніше. Але те питання та подорож до Франції, де вся музика на радіо та фільми на телебаченні є французькими, дали йому розуміння, чому мова — це важливо.
“Я почала переходити на українську в 2014 році. Це було пов’язано з подіями на сході. Сама я родом із Краматорська, тобто виросла в регіоні, де всі розмовляють російською мовою. Але коли я розпочала займатися волонтерством, то відчула потребу в спілкуванні українською. Мені було просто соромно говорити російською з українськомовними бійцями та волонтерами, які приїжджали на фронт”, — Ольга Коновалова з Краматорська розповідає, що це рішення було для неї принциповим, хоча всі запевняли, що і так її розуміють. Вона також має друзів-військових, які саме на війні вчать українську, хоча ніколи не говорили нею.
За даними соціологічного дослідження, проведеного КМІС, 46% українців спілкуються зі своїми найближчими родичами переважно або лише українською мовою. Ще 24,9% українців розмовляють українською і російською мовами у рівній мірі. Водночас, соціологи стверджують, що за останні 20 років майже на 20% (з 46% до 29,9%) зменшилась частка людей, які вважають, що російську потрібно вивчати тією ж мірою, що й українську.
Ключова ідея ухваленого цьогоріч закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” — громадяни України мають володіти українською мовою. Але при цьому, закон не є каральним — він заохочує володіти українською, створювати україномовний контент та надавати послуги українською.
Протягом останніх років я доволі часто спілкуюсь із журналістами і, очевидно, що, постійно читаю чимало медіа. І одна з ключових речей, яких не можу прийняти в українських медіа — це дуже помітний комплекс меншовартості.
Напевно, ви теж неодноразово бачили російськомовні заголовки в україномовних матеріалах. Напевно, також помічали, що новина російською на двомовному сайті майже завжди з’являється першою. Напевно, вас також дратує, як багато уваги українські медіа приділяють подіям у Росії.
Згідно із законом про мову, головна сторінка інтернет-видань має завантажуватися за замовчуванням українською, а україномовного контенту має бути не менше, ніж контенту, іншими мовами. Але питання не лише в законі, а й в усвідомленні своєї відповідальності.
Виправдовувати переважання російської мови в редакційних матеріалах трафіком — ганебно. Бо насправді це ніщо інше, як прояв меншовартості. Медіаменеджери та головні редактори мають постійно тримати в голові думку про те, що культурний продукт — це також питання національної безпеки.
А те, що топ-посадовці дозволяють собі публічно говорити російською, вести свої сторінки в соціальних мережах російською, та навіть за тривалий час на посаді не намагаються навіть почати вчити мову не робить честі нікому. Якщо переселенцям із окупованого Донбасу та Криму, людям із інших регіонів, які з дитинства говорили російською, вдалося вивчити державну мову — ця задача під силу і редакторам стрічок новин, і журналістам, і державним посадовцям.
Нам усім варто пам’ятати, що мова це — питання національної безпеки і вона завжди на часі.
