Європейський Союз цьогоріч не знає, що робити із надлишковим природним газом. Адже їхні запаси у газових сховищах сягли історичного максимуму в 99%. Надлишки газу закачують навіть в українські газосховища, пише Максим Карпаш у Репортері.
Це різко контрастує з минулим роком. Тоді рашисти розганяли панічні настрої в країнах ЄС щодо колапсу енергетичної інфраструктури, браку енергоносіїв та високих цін на них. Готували різні відеоролики, поширювали фейки, купували спікерів з брехливими прогнозами.
Усе це влетіло ЄС у «копієчку» – тарифи зросли, ціни на паливо зросли, обсяги виробництва у певних галузях дещо скоротились, зростання економіки призупинилось майже до нульових значень, відбулась коштовна перебудова енергетичної інфраструктури.
Читайте Максим Карпаш: жіноча Нобелівка з економіки
Європейський парламент у вересні 2023 року зафіксував проміжну перемогу на енергетичному секторі. Він прийняв нову Директиву з енергетичної ефективності ЄС 2023/1791, яка набула чинності в середині жовтня.
Нагадаю, що Україна в рамках асоційованого членства ЄС приймає усі євродирективи у вигляді технічних регламентів. Можемо чекати у межах наступних двох років оновлення і нашого техрегламенту з енергоефективності рішенням Кабміну, а отже воно стане обов’язковим до виконання. Давайте подивимось, до чого готуватись нам у цій сфері, враховуючи перспективи членства України в ЄС.
Почнемо з того, що прийнятий документ по суті є оформленням багаторічних зусиль Єврокомісії у рамках проголошеного у 2020 році Європейського зеленого курсу. Реалізація цього стратегічного документу пізніше була оформлена у вигляді пакету заходів “Fit for 55” (2021 рік) та плану REPowerEU (2022 рік).
Читайте Максим Карпаш: медична Нобелівка 2023 – за вакцину
Згадані документи ставлять за ціль скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року (замість планових 40% до цього) порівняно з обсягами викидів у 1990 році. У період 2020-2023 років Єврокомісії зрозуміла, що ці амбіції цілком досяжні на фоні агресивної енергетичної політики рф.
Що ж нового маємо в цій директиві:
- ЄС взяв на себе зобов’язання скоротити споживання енергії ще на 11,7% до 2030 року порівняно з 2020 роком. Зобов’язання спільне для всіх країн, але кожна звітує окремо.
- Щорічний норматив економії підвищився з 0,8% аж до 1,3% у 2024-2025рр, до 1,5% у 2026-2027 рр та 1,9% у 2028-2030 роках. Це усе має стати зобов’язанням для уряду кожної держави-члена ЄС
- Вразливі категорії споживачів та «енергетично бідні» споживачі – у пріоритеті щодо заходів з енергозбереження.
- Державний сектор зобов’язаний подавати приклад усім іншим – держзаклади сукупно повинні щороку скорочувати енергоспоживання на 1,9%.
- Зобов’язання щодо 3% оновлення усіх громадських будівель до 2026 року і понад 3% до 2030 року відповідно до стандартів будівель з майжне нульовим енергоспоживанням.
- Енергетичні аудити та впровадження систем енергетичного менеджменту стануть обов’язковим для усіх підприємств усіх форм власності зі значним енергоспоживанням.
- Громади із чисельністю населення понад 45000 жителів будуть зобов’язані мати власні інтегровані плани опалення та охолодження.
- Централізоване теплопостачання розглядається як один із важливих інструментів енергоефективності в містах.
Все-таки розглядаю цей крок як проміжну перемогу ЄС на енергетичному фронті. Адже українсько-російська та ізраїльсько-палестинська війни точно вплинуть на енергетичну сферу. Прогнози у цій галузі зазвичай не справджуються, але зміни точно будуть. Тримаймося курсу євроінтеграції.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
