Уряди, підприємства та домогосподарства по всій Європі шукають варіанти, як з одного боку скоротити споживання вуглеводневих ресурсів (нафти та газу), а з іншого – втримати ціни на комунальні послуги в розумних межах. І теплові насоси тут виглядають вельми вдалим вибором, пише Максим Карпаш у Репортері.
На кожен спожитий кіловат вони здатні виробити 3 кіловати тепла з повітря чи ґрунту навколо. Таке фантастичне співвідношення є дуже привабливим. Але для більшості користувачів бар’єрами стають високі початкові витрати на саму техніку та можливі технічні складнощі із перепідключенням.
Та самоусунення російського Газпрому з європейського газового ринку у 2022 році разом із новим повномасштабним витком збройної агресії на Україну рашистами, запроваджені санкції проти росії призвели до різкого зростання цін на нафту та природний газ. Думаю, що 2022 рік у ЄС з енергетичної точки зору в довгостроковій перспективі будуть порівнювати із 1973.
Читайте Максим Карпаш: Не дуже індивідуальне опалення
Тоді арабські виробники нафти та газу різко скоротили постачання на ринок Європи. У результаті європейські держави почали суттєво економити і це слугувало також появі так званих малолітражок – автомобілів з малими двигунами. Так відбувається із зараз – продажі теплових насосів зросли на 39% у 2022 році, і цей тренд збережеться у наступних роках.
Зараз різні країни ЄС по-різному реагують на цей виклик.
І це гарно поєднується з політичною ситуацією – громадяни ЄС не хочуть платити путіну.
Німецький уряд вводить обмеження: кожна нова система опалення повинна не менше як на 65% живитись з відновлювальних джерел.
Норвегія у новому статусі найбільшого постачальника нафти й газу в ЄС з одного боку, та маючи величезні потужності в гідроенергетиці, ще у 2020 році заборонила використання парафіну та нафти для опалення і переводить усе на електрику.
У Польщі уряд відшкодовує до 90% вартості нового котла. Італія запровадила відшкодування податкового кредиту на суму до 110% від запроваджених заходів з енергетичної ефективності.
Вкрай важливою базою для широкого запровадження теплових насосів є відносно низькі тарифи на електрику (як у Норвегії) та високі тарифи на газ та нафту (як майже всюди у ЄС).
Яскравим прикладом тут є Велика Британія.
Вона відверто пасе задніх серед країн Європи щодо поширення теплових насосів – менше 2 пристроїв на 1000 домогосподарств, проданих у 2022 році. Причина у тарифах: кіловат електроенергії коштує 30 пенсів, а кіловат енергії з газу – на рівні 8 пенсів.
Читайте Максим Карпаш: Зекономив на комуналці – задонатив на ЗСУ
В Україні ми маємо схожу ситуацію – 1 кВт-год для домогосподарств коштує 2.64 грн, а 1 кВт-год з газу коштуватиме 0,76 грн (за тарифу 8 грн/м3). Така ситуація не стимулює встановлення теплових насосів чи чогось іншого.
Для непобутових споживачів ціни на газ та електрику значно вищі (приблизно удвічі) і також не сильно стимулюють бізнес та громади до енергетичного переходу. Чекаємо на зміни тарифної політики держави.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
