У суботу, 22 червня, ми стали свідками першого ворожого ракетного удару по цивільній інфраструктурі Івано-Франківська. Адже обстріли перших днів повномасштабного вторгнення були спрямовані по військових об’єктах. Цього разу удар прийшовся на мою alma mater – ІФНТУНГ, який у народі називають «нафтою», пише Максим Карпаш у Репортері.
Можемо безкінечно губитися в здогадках, чи був університет справжньою ціллю рашистів, чи то спрацювала ППО, наслідків воно не змінить. Найважливішим є те, що ракета впала не надто близько від житлових будинків, атака трапилася на світанку, на вулицях нікого не було. В університетському корпусі, який зазнав найбільших руйнувань, ще за кілька років зняли нічну охорону. Таким чином люди не постраждали. Страшно уявити, якими могли бути наслідки, якби ракета влучила у житлову забудову.
Читайте Максим Карпаш: Про вищу освіту в часи війни
З опублікованих наслідків удару можемо констатувати часткове руйнування двох навчальних корпусів і сотні вибитих вікон – як в університеті, так і у прилеглих житлових будинках. Руйнування в приміщеннях університету серйозні – багато де пошкоджені комп’ютери, навчальне обладнання. Точно не скажу, яка доля прилеглого до епіцентру удару спорткомплексу, але там теж явно є проблеми.
З одного боку, упевнений, що з часом вікна та двері відновлять, але маю сильні сумніви щодо можливості безпечного продовження навчання саме у тих двох пошкоджених корпусах. Так званий корпус ФАЕ є найновішим та одним із найбільших в університеті та ще задовго до ракетної атаки мав проблеми з цілісністю. Тепер уповноважена комісія має взяти на себе відповідальність та прийняти рішення, чи можна там працювати й навчатись.
Крім того, відтепер Франківськ втратив статус «умовно безпечного» міста.
Якщо вже прилетіло, то може бути ще. Також маємо зафіксувати часткову втрату статусу «безпечності» не тільки ІФНТУНГ, але й усіх франківських вишів. А це вже, на мою думку, серйозна загроза, адже наше місто за своєю соціальною та економічною структурою є студентським.
Ми й так зустрінемось з очікуваним зниженням кількості студентів, а ракетний удар по одному з місцевих університетів є ударом по всіх у певному сенсі – під час вступної кампанії усе це тільки сприяє відтоку потенційних вступників.
Читайте Максим Карпаш: В усьому винні люди з вищою освітою
Додає негативу й те, що Прикарпаття ризикує втратити статус «умовно безпечного» регіону для відвідування іноземців. З 2024 року Велика Британія відносить нашу область разом із Закарпатською, Чернівецькою та Тернопільською до більш безпечних в Україні. А тепер є питання – аж до впливу на інвестиційну привабливість Івано-Франківщини.
Підсумок невтішний, але життєствердний – по нас б’ють, але ми тримаємо удар.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.