Днями послухав інтерв’ю Сергія Бабака, очільника освітнього комітету Верховної Ради про освіту – шкільну, професійну та вищу. Пан Бабак доволі толково та аргументовано говорив про дисбаланс на ринку праці в Україні. Адже кваліфікований екскаваторник чи електрик заробляють значно більше, ніж адвокат чи середній представник іншої професії, для якої треба вчитись 4-6 років в університеті, пише Максим Карпаш у Репортері.
На сайті Укрстату найсвіжіша узагальнена інформація є тільки за 2019 рік. Тоді найбільше вакансій було в таких сферах: робітники з обслуговування устаткування, кваліфіковані робітники з інструментом, працівники сфери торгівлі та послуг, найпростіші професії тощо. Тобто офіційні дані підтверджують слова пана Бабака – саме працівників робітничих професій найбільше бракувало в Україні.
І пандемія та війна тільки погіршили ситуацію.
Пішов дивитись на сайт Євростату найсвіжішу минулорічну статистику про те, які професії стали найбільш затребуваними в ЄС.
Європейський ТОП-10 за 2022 рік виглядає так:
- Помічник з приготування їжі
- Працівники з індивідуального обслуговування (гіди, провідники, кухарі, офіціанти, бармени, перукарі тощо)
- Фахівці з інформаційних та комунікаційних технологій (розробники програмного забезпечення, аналітики, мережеві адміністратори)
- Фахівці у сфері права, культури та суспільних наук
- Фахівці у сфері закладів розміщення, торгівлі
- Фахівці у сфері бізнесу та управління
- Працівники з ручної праці та друкування
- Техніки з інформаційних технологій
- Науковці та інженери
- Менеджери з виробничого обслуговування
Читайте Максим Карпаш: Про опалення – як шведів змусили полюбити теплові насоси
Тобто, у Євросоюзі схожа з Україною ситуація на ринку праці – людей з вищою освітою загалом достатньо, а бракує професійних працівників.
Та українських вступників поки що ця вся інформація взагалі не турбує, вони далі прагнуть вступати в університети. В Україні у 2022 році за кількістю поданих заяв вступників до університетів лідерами стали такі спеціальності: право, комп’ютерні науки, філологія, менеджмент та психологія.
Погодьтеся, маємо вельми цікаву тенденцію – більшість випускників український шкіл (70%) прагнуть вступати в університети без чіткого розуміння свого майбутнього кар’єрного розвитку. Для прикладу, у Німеччині тільки 30% випускників шкіл вступає до університетів. Решта не залишається без освіти – технічні школи, фахові училища, коледжі тощо.
Читайте Максим Карпаш: Що таке СВАМ, навіщо він і що нам з того
Якщо така тенденція збережеться, сектор робітничих професій буде заповнений іноземцями. Адже потреба у них зменшуватись не буде, зарплати зростатимуть, а самих працівників буде дедалі менше.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
