Діти вже свої листи до Миколая написали. Цьогоріч УПЦ та УГКЦ святкують за новоюліанським календарем, яким користуються практично всі християнські течії, – 6 грудня. Для своїх дітей ми з дружиною вже минулого року запровадили нову дату, аби звичка легше прижилася, пише Максим Карпаш у Репортері.
Зазвичай діти спочатку пишуть такий собі звіт за минулий рік – чи були вони чемні, як вчились, слухались батьків і все таке. Дуже корисний інструмент просто для всіх. Батьки завше можуть використати аргумент у стилі «Миколай усе бачить», а діти відчувають певну підзвітність у вчинках.
Читайте Максим Карпаш: Пропаганда – як навчання, тільки простіше
Шкода, що дорослі цього вже не роблять. Цілком можливо, що короткий підсумок минулого року показав би, де саме ти помилився, як це можна виправити, де покращитись. Але дорослі вважають, що вони вже мають тільки бути за Миколая – виконувати побажання своїх дітей із тих листів.
Що просять діти у листах?
Солодощі, іграшки, гаджети тощо. Деякі хочуть, аби їм повернули з фронту маму чи тата. Гірше, коли пишуть, щоб повернули батьків з небес – тут святий Миколай безсилий, як і всі інші. І жоден подарунок не замінить батька чи маму.
Ми з дружиною маємо фантастичну нагоду спостерігати, як пишуть діти, які вже все знають, але досі сподіваються на чудо. І ця надія на чудо живе, напевно, в кожному з нас до віку. Інколи вона рятує, дає змогу рухатись далі після чергових невдач, а інколи заважає – ми приймаємо рішення, оптимістично розраховуючи на диво.
У будь-якому разі справжнім дивом є люди.
Чудом є їхня працьовитість, наполегливість у здійснення мрій. І все це через розчарування, невдачі, а інколи й просто розпач.
Озирнувшись на свій минулий рік, можу сказати собі, що замало зробив для підтримки ЗСУ, замало зробив для прогресу в інших сферах мого життя. Але точно не шкодив комусь навмисно. Роблю, що можу, для втримання освіти та науки в Україні у працездатному стані, постійно шукаю і знаходжу міжнародні можливості для розвитку.
Читайте Максим Карпаш: ЄС фіксує проміжну перемогу в енергетичній війні
Якщо говорити про мої побажання для України, то вони зосереджені на таких сферах:
- Освіта є ключем для повоєнного розвитку. Чим розумнішими будуть українці, тим краще ми будемо жити. Вчіться, вчіть та допомагайте вчитись усім і кожному навколо.
- Енергетика є кров’ю економіки та соціальної сфери. Модель енергосистеми усіх попередніх років в Україні у 2022/2023 році показала її недосконалість, невідповідність. Маємо робити усе, аби споживати менше й використовувати відновлювальні джерела енергії.
- Культура впливає на економіку та всі інші сфери життя. Це й наші перегріті очікування, і прямолінійність суспільної думки, і ставлення до влади та нашого оточення. Культура формує довіру в суспільстві, стрибок якої передує економічному та соціальному розвитку. Безкультурна держава не має шансу на стабільне місце серед розвинутих економік.
Усе це можливо через підприємливість та власну ініціативу. До праці?
І, звісно, Перемоги нам усім!
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.