Перестати боятися трембіти, її тужливо-протяжних звуків, я почала десь недавно. До того – це був безкінечний страх перед самою трембітою, її сумним мотивом. І при одній лиш згадці про неї, пише Люба-Параскевія Стринадюк на порталі Збруч.
Трембіта не раз вводила мене малу у жах, з яким годі було впоратися. Трембіти боялися й дорослі. Я не мала за ким заховатися, за старшими, безстрашними. Мусіла зараджувати собі сама, коли мій слух протинали протяжні звуки трембіти.
За моєї пам’яті трембіта звучала в горах лише коли хтось помирав. Коло церкви били у дзвони, сповіщаючи про смерть людини. І вже на вечір йшли трембіташі до хати покійного, трембітаючи там “умерлóї”.
Сумними голосами трембітали трембіташі похоронну мелодію коло хати спочилого. Особливо тужними були звуки трембіти увечері. Темрява наче додавала тій сумовитій мелодії ще більшого смутку й туги. Трембіта пробиралася десь глибоко в моє нутро, нагло сповіщаючи про кінець: ось була людина – і вже нема. І страх ще сильніше стискав мене зсередини.
Ми боялися доторкнутися до трембіти. Наблизитись до неї. Дивилися на неї здалеку. Заворожено й налякано. Ніхто не мав удома трембіт, окрім самих трембіташів, яких всі знали й кликали трембітати, як хтось помирав.
— Три дні грают’ трембіташі коло хати умерлого. Заграют’, станут’, знов заграют’. Та й так аж до самих похоронкἰв, видпроважєючі вмерлого в послідну дорогу.
Читайте також: Івано-Франківськ встановив рекорд з наймасовішого трембітання – 146 учасників (ФОТО, ВІДЕО)
Трохи раніше, коли ще наш дідо літував на полонині, пастухи також послуговувалися трембітою – ватаг грав на трембіті, віддаючи пастухам ту чи ту команду: пора вже гнати вівці пастися; вже час гнати худобу до стáї на дόйку. За моєї пам’яті такої традиції вже не було. Пастухи вже не трембітали на полонинах. Трембіта спустилася в село. Пастухи вже не игикáли – не трембітали полонинами вівчарських мелодій.
На хрестинах, весіллях, набутках, за мόї кєми¹ ніхто також не трембітав. Тут грала скрипка, бубон і цимбали. Щоби всім було весело. Щоби всі красόтно набувалися.
Віднедавна звук трембіти також став чутний на музичних фестивалях, трембітанням розпочинають музичні свята. Беруть її на сцену поміж інші музичні інструменти. Трембіту разом з рогами чути коло церкви на Різдво та Йордан у Криворівні. Приїжджі можуть торкатися трембіти, пробувати грати на ній, не долаючи при цьому жодного страху зближення з нею – тужною трембітою.
А мій страх перед трембітою, її звуком – один з найправдивіших страхів, що ставався зі мною в житті. За ним я тужу несказанно.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.