Проект “Літографії” повністю присвячений старому Станиславову. Текстова основа – цикл з семи віршів Андруховича, які вийшли наприкінці 1980.
Нині фест третій рік відбувається у Чорноморську – потрохи підтягує старих шанувальників і обживається новими, шукає друзів і спонсорів, далі популяризує і підтримує музичний рух.
“І поки Юрко ти ще тут, не полетів з Маском на Марс, що цілком можливо, послухай наш тобі невеличкий експромт. Ну, і многая літа, Гуру!”, – написав Іван Леньо
Розмальовувати місто стінописами продовжує подружжя художників – Юрій і Марта Пітчуки. «Репортер» поговорив з ними про мистецтво й чому мурали – не графіті.
Фільм презентуватимуть Ірма Вітовська-Ванца, Павло Ар‘є, Віталіна Біблів та ВолодимирТихий.
Наразі «Рубіж» має 10 працівників. Втім, за словами Маланюка, вони планують розширюватися – до 50 людей. «Наша фірма буде більше як силовий підрозділ. Ми надаватимемо послуги як звичайної охорони, так і охорони від рейдерських захоплень», – говорить він.
А могла бути цікава театральна сцена…
Швидка надала дитині першу допомогу та повезла до лікарні. У хлопця рвана рана ноги, на бруківці лишилася кров.
Тетяну Малярчук і Катерину Бабкіну відзначили у категорії література, а Романа Григоріва разом із Іллею Разумейком – в категорії музика і танець.
Прокуратура міста скасувала закриття справи, оскільки слідчі не дочекалися висновків мистецтвознавчої експертизи.
Був кримінал чи ні – рішення буде готове до 20 днів.
Нещодавно Остап здійснив просто фантастичний культмасовий мега-тролінг, примусивши повірити мільйони людей в те, що стадіон у Франківську потребує негайного “освячення” після концерту Олега Винника
Проїздом у Франківську Троїцький розповів «Репортеру» про потенціал малих міст, Україну на карті світу та провінційне мракобісся.
Зараз в Івано-Франківську освячують майже все, що ремонтується, відновлюється та відкривається за участі міської ради. Починаючи від дитячих гойдалок, закінчуючи оглядовим майданчиком на Ратуші.
«Когути» при цьому виявили себе зваженими і дуже легкими. Тоді вони зреагували. Так, як звикли реагувати за всіх режимів і при всіх владах. Вийшло ще смішніше. Тоді вони заверещали про «цінності», – пише Єшкілєв.