Замалювати чи ні: у Франківську ціла комісія вирішувала, що робити з новими муралами

У Івано-Франківській міській раді 22 червня засідала комісія щодо чотирьох муралів, створених в рамках Porto Franko Гогольfest, що проходив 8-12 червня в обласному центрі. До складу комісії увійшли представники міста, мистецької спільноти та фестивалю.

До теми. “Щось незрозуміле”: що франківці думають про нові мурали на стінах міста (ВІДЕО)

На початку зустрічі директор Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківська Дмитро Нижник наголосив, що комісію зібрали для відкритої дискусії і обговорення художнього наповнення стін, щоб визначити, чи мають право на життя мурали і будемо ми з ними жити чи ні.

Як пояснив співорганізатор фестивалю і архітектор Володимир Гайдар, мурали створили в рамках фестивалю і їх ескізи довірили кураторові візуальної програми Дар’ї Кольцовій.

“Щоб давати мистецьку оцінку, треба запросити художників-муралістів, – говорить Гайдар. – Я вважаю, що мурали виконали свою роль – про них говорять і змушують людей думати, говорити, в принципі, про мистецтво”.

Директор художнього музею Михайло Дейнега зазначив, що він взагалі не розуміє, для чого збирати комісію, якщо тоді, коли мурали створювали, громаду й не запитували.

До теми. Петиції до влади. Франківці просять визнати нові мурали арт-об’єктами

“Люди зробили роботу, отримали гроші від спонсора і поїхали. Тож після бою руками не махають. А по відношенню до художників замалювати мурали буде неетично”, – вважає він.

В ході дискусії окремі учасники комісії і присутні в залі неодноразово наголошували на тому, що замальовувати чи проявляти інші моменти цензури – недемократично. Зокрема, представник “Теплого міста” Роман Малиновський зазначив, що замалювати роботу художника може собі дозволити КНР чи Північна Корея, а не європейське місто.

Обговорення велося в різноманітних площинах і сферах. Детальніше про розуміння муралів читайте в “Репортері” згодом.

За підсумками зустрічі Нижник запропонував не давати жодної мистецької оцінки, але попросив кожного члена комісії підготувати публічні рецензії і згодом зібратися ще раз, щоб обговорити їх.