У четвер, 1 жовтня, в Івано-Франківську в Хартія-Хабі відбулась панельна дискусія на тему «Як цивільні навички змінили військо?».
Представники 7 артилерійської бригади «Ґреґіт» 2 корпусу НГУ «Хартія» поділилися власним досвідом інтеграції знань з IT, бізнесу та маркетингу в бойову і штабну роботу, пише Репортер.
Начальник штабу бригади Антон Баєв на псевдо «Француз» — кадровий військовий, носить військову форму з 16 років. Однак після першого контракту звільнився і пішов у цивільне життя.
Працював в IT-компанії, хоч не мав досвіду в цій сфері, але допомогло знання англійської та французької мов. У цивільному житті пробув близько семи місяців, у лютому 2022 року знов мобілізувався.
За його словами, за цей час встиг побачити військо з іншого боку.
Той наплив цивільних людей, який є зараз в армії, це для неї не просто другий подих — це останній шанс, — наголошує Антон Баєв.
На його думку, якщо військо не використає досвід людей, які прийшли з цивільного життя, після завершення служби значна частина цього досвіду просто піде разом із ними.
До теми: Командир «Француз». Як у «Хартії» воюють іноземці
Він навів приклад побратима В’ячеслава Шелистовського із позивним «Біт». До війни той працював в IT, займався розробкою програмних продуктів. Він жив за кордоном, але повернувся в Україну та мобілізувався.
Спочатку працював на пункті управління, де стежив за інформацією з безпілотників. Саме тоді у нього виникла ідея створити систему, яка дозволила б збирати інформацію з різних джерел, аналізувати її та перетворювати на готовий продукт для командира. Так у підрозділі почали розвивати ISTAR — систему розвідки, спостереження та аналізу інформації.
Йдеться не про класичну розвідку, коли військовий фізично вирушає на територію противника. Такий підрозділ працює з інформацією: отримує її з різних джерел, аналізує та допомагає командиру ухвалювати рішення, – пояснює Антон Баєв.
За його словами, те, що починалося з ідеї однієї людини, згодом стало окремим напрямом у всьому корпусі.
Читайте також: «Усе склалося». На Прикарпатті планують відновити легендарну старшинську школу УПА «Ґреґіт»
Очільник секції цивільно-військового співробітництва бригади Руслан Колішенко – також кадровий офіцер. У військо прийшов у 2009 році, а звільнився у 2019-му. Паралельно з військовою службою здобув економічну освіту, а після звільнення зайнявся бізнесом. Разом із дружиною відкрив першу філію мережі перукарень, згодом масштабував бізнес. До 2022 року, за його словами, у його компаніях працювали близько 100 людей. 24 лютого 2022 року Колішенко знову одягнув військову форму.
Цього разу до армії повернувся вже з управлінським досвідом. Каже, військового не можна розглядати лише як одиницю штатного розпису. Треба розуміти його здібності, мотивацію, психологічний стан і те, що саме він може робити найкраще.
Начальник відділення зв’язків з громадськістю бригади Ростислав Рудзинський до повномасштабної війни понад 20 років працював у сфері реклами та маркетингу. Після вторгнення спочатку долучився до добровольчого формування територіальної громади, потім мобілізувався до 102 бригади ТрО.
Там він запустив проєкт «Бойові ворони» 102 бригади. Його особливістю стала модель регулярних донатів на виробництво РЕБ і дронів для потреб самої бригади. За словами Рудзинського, у пікові місяці проєкт збирав понад 2 млн грн на місяць. За його словами, зараз він у 7 артбригаді «Ґреґіт» через ідею людиноцентричності.
Тут розкриваються люди, справді розставляються на свої місця, – каже Рудзинський. – Є відчуття, що ти на своєму місці. Бажаю всім були максимально корисними на своїх місцях, адже така ефективність справді дозволяє рухатись вперед.
Представники «Ґреґоту» кажуть, що сучасному війську потрібні не лише піхотинці.
Під час планування однієї з операцій, про яку розповів Антон Баєв, у його відділі працювали двоє кадрових військових та четверо цивільних, які прийшли до війська після мобілізації.
Цивільні навички потрібні і в аналітиці, і в управлінні, і в комунікаціях, і в логістиці, і в роботі з людьми.
За словами Антона Баєва, їм потрібні усі фахівці, адже у сучасній бригаді є багато роботи, яка безпосередньо впливає на виконання бойових завдань. Тому у «Хартії» військовим намагаються знаходити роботу відповідно до їхніх здібностей.
Читайте: «Я тобі більше його не віддам». Як пес Паркер став побратимом військових і героєм фільму
