Поки що Україна лише намагається давати рівні можливості для всіх, зокрема й для людей з інвалідністю. І поки законодавці вирішують свої законодавчі питання, місцеві небайдужі люди допомагають по-своєму.
Треба заробляти самостійно
Пекарня, де зможуть працювати люди з інвалідністю, – проект організації «Родина Кольпінга на Прикарпатті». Відкрити її планують на початку грудня. Голова «Родини» Володимир Шегда, який і сам має інвалідність, каже, відколи про них згадали у ЗМІ, постійно телефонують охочі. Доводиться пояснювати, що всіх на роботу взяти не можуть, зважатимуть, щоб людина мала необхідну спеціальність.
«Ми можемо прийняти п’ять людей: трьох з інвалідністю і двоє здорових. Звісно, я мрію, щоб проект розвивався, і у майбутньому працівників було більше, – каже Володимир Шегда. – Може і всі п’ятеро будуть людьми з інвалідністю, я не проти. З іншого боку, мушу ставити ціль, щоб проект був економічно спроможний. Щоб через місяць я не ходив і не просив: дайте грошей, бо у нас працюють люди з інвалідністю. Я хочу, щоб ми заробляли принаймні на себе».
У пекарні створять відкритий простір, де можна буде побачити процес приготування, придбати готову випічку, випити кави. У майбутньому хочуть поставляти свіжі булочки до кафе й ресторанів, можливо, влаштують виїзну торгівлю.
«За проектом пекарня має виробляти до 100 буханок хліба в день. Плюс булочки, солодка випічка, – розповідає Шегда. – Пектимуть з натуральних складників, із бездріжджового тіста, на природних заквасках. Буде цибулевий хліб, випічка з насінням соняху».
До теми: У Франківську запрацював автобусний маршрут для дітей з інвалідністю (ВІДЕО)
В команду планують взяти пекаря, двох його помічників, кондитера та продавця. Перед відкриттям працівників відправлять на курси до спеціалістів.
Одразу великих зарплат не обіцяють, спершу, скоріш за все, буде мінімальна. Та головне, що людина з інвалідністю зможе самостійно заробляти, а не жити на соцвиплати, а також практикуватись у професії і ставати конкурентоздатною на ринку праці.
«Зараз є квота для роботодавців – 4 % працівників мають бути з інвалідністю. Але найчастіше їх беруть на посади сторожів чи вахтерів, – говорить Володимир Шегда. – В основному ми хочемо створити транзитне робоче місце, де молоді люди з інвалідністю зможуть спробувати себе у професії, пройти практику чи пекарські курси. Важливо, щоб людина потім шукала роботу не лише з посвідченням інвалідності, а і з вміннями. Ми можемо говорити про психологічну підтримку, але фінансовий аспект є дуже важливий у відчутті власної гідності».
Також у пекарні збираються робити майстер-класи з пекарства і кондитерської справи. На них батьки зможуть приводити дітей з інвалідністю.
Наприклад, Світлана Тарахкало, яка переїхала до Франківська з Луганщини, навчатиме варити варення. Жінка займається цим давно, минулого року навіть виграла грант від міжнародної організації з міграції.
Читайте також: Вивести дітей у світ. Як у Коломийському районі Карітас працює з молоддю з інвалідністю
«На грантові гроші купила посудомийну машину, морозильну камеру – бо до цього варила варення лише влітку, – розповідає Світлана. – Намагаюся робити екологічне варення, без згущувачів чи підсилювачів смаку. Переважно готую з ягід та фруктів, які продають місцеві. Продаю варення на сторінці у Facebook і на благодійних ярмарках».
Зараз Світлана проводить майстер-класи з декорування для дітей у «Родині Кольпінга на Прикарпатті», тому допомагатиме і в майбутній пекарні.
«Мені ця проблема дуже близька, бо мій молодший син має інвалідність. Поки держава не підтримує на належному рівні, будемо допомагати локально», – каже Світлана Тарахкало.
Агенти змін
Організацію «Родина Кольпінга на Прикарпатті» офіційно зареєстрували у 2015 році, але працює вона ще з 2011 року. Такі об’єднання, названі на честь німецького священика Адольфа Кольпінга, є по всьому світу. «Справа Кольпінга в Україні» об’єднує організації в семи областях. У Франківській на сьогодні є 35 членів.
«Нас єднає громадська позиція, бажання щось змінювати. У «Родині Кольпінга на Прикарпатті» є багато вчителів, соціальних педагогів, медиків, – розповідає Володимир Шегда. – Ключова діяльність – попередження насильства у сім’ях. У нас був проект для матерів-одиначок і ми побачили, що насильство, через яке батьки розлучилися, дуже впливало на дітей. Наші психологи працюють як з ними, так і з людьми, які чинили насильство».
Також три роки, з 2015 по 2018, організація займалася ресурсним центром для внутрішньо переміщених осіб, який підтримувала Німеччина.
До теми: Головне — не опускати рук: луганчанка розповіла, як почала нове життя в Івано-Франківську
«Це була психологічна, соціальна та економічна підтримка. Люди проходили навчання, писали бізнес-плани, отримували допомогу на відкриття своєї справи, – говорить Шегда. – Це був не грант, а безпроцентна позика. До того ж, у нас працюють і волонтерять внутрішньо переміщені особи».
Зараз «Родина Кольпінга на Прикарпатті» займається новим проектом: майстернями порозуміння. Його співфінансує міський департамент сім’ї, молоді та спорту. Дітям розповідають, що таке насильство у школі, жорстоке поводження, як його розпізнати. Потім ці діти – так звані «агенти змін» – будуть говорити про це з однолітками.
Comments are closed.