Франківець оселив у своєму домі 30 екзотичних вимушених переселенців.
Броньовані африканські соми, хижі амазонські жаби-альбіноси, черепахи та отруйний павук-птахоїд – три десятки екзотичних тварин прихистив у своїй невеликій квартирі житель Івано-Франківська Тарас Олійник. Називає їх вимушеними переселенцями, адже їхні господарі, втікаючи з-під обстрілів, рятували й своїх домашніх улюбленців, але за кордон екзотичних тварин брати з собою не наважилися. Досвідчений колекціонер екзотів став для них справжнім порятунком, пише Репортер з посиланням на ТСН.
В одній кімнаті живе сам із сім’єю, іншу Тарас Олійник віддав незвичним переселенцям, яких тут три десятки. З Лисичанська – шиншила та сирійські й джунгальські хомяки, морські свинки із Сєвєродонецька, з Ірпеня – грізніші за піраній амазонські змієголови та хижі черепахи. “Їхній укус такий, як дзьоба орла. Тобто вони можуть без жодних зусиль сталеву проволоку перекусити. Така черепаха, якщо вона буде голодна, може відтяти пальця за лічені секунди”, – розповідає колекціонер.
У щільно зачиненому тераріумі один з найотруйніших павуків світу – птахоїд. “Укус для людини може бути фатальним – в лічені хвилини, якщо не введеться протиотрута”, – пояснює Тарас.
Господар павука має інвалідність, тож із сім’єю евакуювався до Лондона, а брати домашнього улюбленця із собою не наважився. Інакше, жартує, довелося б жити на вулиці. Майже місяць шукав в Україні для нього добрі руки. “Людей, яких я знаю, не люблять павуків. Тому я впевнений, було б важко. Навіть з підбором кормів. Тому рішення було правильне. Я кажу, що я не люблю робити ні тварині поганих умов, ні тим людям, з якими я проживаю”, – каже господар павука Віталій.
Досвідчений власник домашнього екзотаріуму Тарас на початку повномасштабного вторгнення рашистів надавав прихисток не тільки тваринам, але й їхнім господарям. Зрештою люди роз’їхалися, а екзоти залишилися. Додаткові клопоти колекціонера не лякають, він каже, що цим ми й відрізняємося від рашистів, що не кидаємо напризволяще тих, кого приручили. Навіть павуки та черепахи мають здатність звикати до своїх опікунів.
Дуже багато відходів продуктів життєдіяльності від тих черепах. Тобто майже після кожного харчування вони потребують зміни води. То все таки треба вибирати той час і десь урізати собі в чомусь. Я радше яблуко чи банан не з’їм сам. Шиншила от дуже любить гозинаки, вони дуже люблять смаколики солодкі. Вона їх у мене уплітає за обидві щічки, – розповідає чоловік.
На емоційне розвантаження до свого екзотаріуму Тарас запрошує військових та волонтерів, аби ті хоч на трохи забули фронтове жахіття. Дає пестити тваринок, годувати та розважає розповідями про них. Більшість на таку реабілітацію приходять із дітьми.
Щастя, каже колекціонер, що екзоти ненавмисне підібралися такі, що днями і в природі можуть жити у воді без кисню та світла, коли вимикається електроенергія і знеструмлюються тераріуми.
