За даними міністерства охорони здоров’я, від раку грудей в Україні страждають майже 140 тисяч жінок. Ранні стадії (I-II) діагностуються у 76 %, решта звертається вже на запущених стадіях.
Чому виникає рак грудей, як його виявити і що допоможе уникнути хвороби – у розмові з лікарем-гінекологом Оленою Бартловською.
– Пані Олено, усі гінекологи при огляді пацієнтки мають проводити пальпацію грудей чи за цим окремо треба йти до мамолога?
– Всі. Чомусь у нас жінки думають, що гінеколог має оглядати лише статеві органи. Насправді, кожен гінеколог мусить дивитися щитовидку, груди, репродуктивну систему і обов’язково пряму кишку.
У Medhose молочні залози оглядає кожен лікар. Для терапевта – це як поміряти тиск. І так має бути всюди.
– Якщо гінеколог нічого не виявив, це може бути гарантією, що все в порядку?
– Якщо це просто профілактичний огляд, то так. Але якщо пацієнтка прийшла зі скаргами, а лікар пальпаторно не виявив патології, то варто зробити УЗД і проконсультуватися з мамологом.
– Які основні причини онкології грудей?
– Насамперед – генетична схильність. Якщо у бабусі чи мами пацієнтки були проблеми з молочними залозами, то вона автоматично потрапляє до групи ризику. Адже найчастіше рак грудей діагностують у жінок, які є носіями мутованого гену BRCA, що передається у спадок.
Окрім того, є чимало захворювань – наприклад, мастопатія (в народі – кисти) та фіброаденома (доброякісне новоутворення) – які виникають на фоні гормонального дисбалансу в організмі жінки, а він найчастіше є наслідком стресу.
– Що це за ген – BRCA?
– Він відповідає за розпізнавання і знищення клітин з будь-якими патологічними змінами. Коли ген зазнає мутації, механізм розпізнавання порушується. Організм не може визначити і вчасно знищити зайві клітини, вони накопичуються і це призводить до раку грудей та яєчників.
У нас навіть з’явився такий термін як «синдром Анджеліни Джолі». Відомо, що голлівудська актриса зробила подвійну мастектомію (видалення молочних залоз), виявивши в себе мутований ген BRCA.
В Європі таку профілактику не схвалюють. Тим більше, наявність цього гену не означає, що жінка обов’язково захворіє на рак.
– Чи правда, що носіння бюстгальтера з кісточками, використання антиперспірантів та вживання кофеїну збільшує ризик?
– Якщо бюстгальтер підібраний неправильно, то таке може бути. Адже кісточка може натирати, травмувати певну ділянку. Та якщо бюстгальтер підібраний добре й жінка його навіть не відчуває, то нема і причин хвилюватися.
Щодо антиперспірантів науково не доведено. Хоча вони справді закупорюють пори потових залоз, але це впливає швидше на лімфовузли.
Стосовно кофеїну, то я взагалі не розумію, чому люди не говорять про чай, який має значно більший тонізуючий ефект, а грішать на каву. Сама її дуже люблю і вважаю, що чашка кави на день зашкодити не може.
– Як виявити захворювання на перших стадіях?
– Перш за все щомісяця, до десятого дня циклу (цикл починається з першого дня менструації) жінка має самостійно оглядати молочні залози. Це можна робити в душі, коли тіло розслаблене. Пропальпувавши себе, жінка зможе відчути, чи немає в неї якихось ущільнень, болю, виділень із сосків тощо.
Ще проблема в тому, що більшість мамологів у нас працює в онкоцентрах. А жінок це слово неабияк лякає, тож вони зазвичай звертаються до фахівця вже у критичних ситуаціях.
– Чи всі ущільнення у грудях – ракові?
– Ні. Можна навіть сказати, що більшість ущільнень в у грудях не є онкологією, хоч можуть їй передувати. Є кілька форм мастопатії – фонові захворювання, які підлягають лікуванню. Та щоб спрогнозувати, наскільки утворення є доброякісне, треба провести біопсію.
– Вік має значення?
– Ризик захворіти на рак підвищується після 40, пік припадає на 50 років. Правда, нині можуть хворіти й зовсім юні дівчата – у нас були пацієнтки 16-18 років. В основному це пов’язано з неправильним способом життя, стресом, екологією, харчуванням – ми щодня їмо купу канцерогенів.
– А як рак грудей співвідноситься з гінекологічними хворобами?
– Практично будь-яка патологія в організмі жінки пов’язана з гінекологічними проблемами. Наприклад, причинами мастопатії може бути ендоментріоз, фіброміома матки, функціональні кисти яєчників. Ці хвороби виникають внаслідок дисбалансу статевої системи і дисбалансу гормонів щитовидної залози.
Також дуже часто, якщо жінка має проблеми з молочними залозами до вагітності, то після пологів її гормональний фон перебудовується, і всі болячки зникають. Якщо ж жінка не народжувала і ніколи не годувала грудьми, то в неї більший ризик онкоутворень.
Наприклад, дуже часто раком молочних залоз хворіють монахині, бо не мають статевих відносин. А отримане задоволення від статевого життя є найкращою профілактикою захворювань молочних залоз та матки.
– Часто до вас звертаються жінки, які займаються сексом, але не отримують оргазму?
– Частіше вони просто приходять з купою проблем. Коли ж ми починаємо шукати причину, виявляється, що в них не було партнера вже кілька років. Тоді постає дилема: призначити чоловіка чи таблетки?
Та й не кожна жінка готова відкритися. Знову ж таки – усе залежить від її психо-емоційного стану.
Питання мастурбації взагалі не піднімається. Через ментальність наших жінок лише двоє зі ста можуть зізнатися, що вони мастурбують. Хоча, насправді, роблять це набагато більше.
– Розмір грудей грає якусь роль? Жінки з пишними або, навпаки, маленькими грудьми більше схильні до захворювань молочних залоз?
– Насправді розмір грудей не має значення. Єдине, у жінок з великими грудьми не завжди вдається пропальпувати незначне ущільнення. В таких випадках жінкам до 35 років ми рекомендуємо УЗД молочних залоз, а після 36-ти вже можна проводити мамографію.
– Чим УЗД відрізняється від мамографії?
– Це абсолютно різні методи, і більш інформативна для нас все ж таки мамографія. УЗД ми проводимо за допомогою ультразвуку, який відштовхується від тканин і дає зображення. Інколи цей метод може пропустити якусь діляночку. А мамографія – рентгенівські промені, які повністю просвічують молочну залозу. Тож за допомогою мамографії ми можемо виявити ущільнення навіть у 3 мм.
– Як часто можна робити ці обстеження та наскільки вони шкідливі?
– Ці процедури на сучасних апаратах є абсолютно не шкідливими. Жінкам віком 35-45 років, які не мають патологій, ми рекомендуємо проводити УЗД раз на рік. Жінкам, які мають мастопатію, раз на півроку. Після 45-ти вже радимо проходити мамографію раз на рік.
– Скільки відсотків жінок, у яких діагностували рак грудей, мають шанс на повне одужання?
– Усе залежить від того, на якій стадії діагностували захворювання. На перших двох стадіях одужують практично всі, бо немає метастазування і уражень лімфатичних вузлів.
Також багато залежить від психо-емоційного стану пацієнтки. Якщо жінка не падає духом – у неї є всі шанси вилікувати хворобу.
