“Репортер” публікує 25 історію кохання у своєму конкурсі Love is…. Розкажіть нам свою реальну чи вигадану історію, збирайте лайки та вигравайте чудові призи. Конкурс приурочений до Дня святого Валентина. Всі умови конкурсу дивіться за цим посиланням.
Коли у мене будеш Ти…
А я б з тобою жила. Ну, не знаю, чи вийшло б у нас це ідеально, але я б старалася. Чесно. Моя любов і бажання бути поряд допомогли б терпіти твою морду… сонну, непобриту, але таку до болю рідну… Краще, щоб це було взаємно. Щоб і ти цього хотів. Тяжко любити одному, нехай це буде справа двох людей.
Кохання. Хм.. Можливо і гучно сказано. Хоча, чого це слово тепер варте? Головне, щоб ми бажали бути разом. Завжди. Навіть, якщо проблеми, коли від нас відвернеться весь світ.
Коли погода за вікном погана, я хочу бути в твоїх обіймах. Та що там погода? Я хочу бути завжди поряд. Бути підтримкою, другом, який вислухає і не осудить, чи просто посиджу з тобою мовчки. Навіть, коли захочеш залишитися наодинці, я зрозумію і піду, але душею я буду поряд. А потім я тихенько підійду і обійму тебе, притулившись носом до твоєї спини. І все знову буде добре. Нас двоє.
Мені не потрібні мега-подвиги, 101 троянда, ресторани чи купа іншого непотребу, щоб ти довів свою любов. Я прийму польовий мак, який ти поки донесеш, то, можливо, лишиться тільки стебельце. Чи навіть ромашка, яку ти зірвеш в чужому квітнику. Головне, щоб це було щиро. Щоб ти сам хотів робити приємне, а не тому, що так треба.
Я не обіцяю бути ідеальною. Але я буду робити все, щоб ти просто радів, що у тебе є я.
Я спечу для тебе торт, нехай він і буде кривеньким, можливо, і підгорить, але в нього буде вкладена любов. Моя любов до тебе. Мені не потрібна похвала, що я незрівнянний кухар, але я буду старатися, бо буде для кого. У мене будеш ти.
Я не обіцяю, що вийде у нас без нервів, криків чи образ, але це буде ознакою, що стосунки живі. Вони ж наші, не ідеальні, але щирі.
Я хочу зустрічати світанок з тобою і засинати в твоїх обіймах. Ми будемо ділитися радісними новинами і підтримаємо один одного, коли щось піде не так. Це життя. Буде по-різному. Я знаю. Але ми будемо разом.
Вечорами фільми, а ми, закутавшись в ковдру, посьорбуючи гаряче какао? будемо цілувати один одного. І неважливо, який фільм. Головне, що ти поряд. В нас буде щось різне, чим ми не будемо подібні. Але буде спільне бажання зробити щасливим один одного. Я вірю, що так і буде.
Заведемо кота чи собаку, це ми вирішимо, але все це ще більше нас об’єднає.
Я хочу поїхати з тобою на рибалку, хочу, щоб ти навчив мене нарешті, як закидати вудку, щоб той гачок знову не зачепився за мене чи за дерево. Але перед тим краще купити риби.. Ну так, про всяк випадок.
Я не хочу, щоб наші вихідні проходили на дивані з пультом в руках, а краще в гори, в ліс, в інше місто/село, будь-куди. Хоча я і не проти валятися з тобою в ліжку весь день, балуючи один одного чимось смачненьким.
Хочу мати безліч спогадів, фотографій, смішних пригод, які будуть тільки нашими. Ми будемо дуріти, сміятися, дивитися футбол, ну але якщо ти його не любитимеш, всерівно будеш дивитися зі мною..
Я не хочу бути красивою для всіх, головне бути такою для тебе. І я буду. Обіцяю.
Звичайно, як без таких днів, коли в мене будуть соплі,грип чи коли я просто не захочу вилізти з ліжка і моє волосся буде виглядати як пташине гніздо,але я знаю,що ти будеш любити і терпіти мене такою.За це я любитиму тебе.І це не послуга за послугу,а справжні почуття.
Я любитиму твої дотики,твій запах,твій подих на моїй шиї,твої гарячі поцілунки.Я буду твоєю дівчинкою, радісною, люблячою, іноді нестерпною, але все ж, твоєю рідною.А ти будеш мій.
І потім,одного разу ми махнемо рукою на все,сядемо у поїзд і поїдемо зустрічати світанок у зовсім іншому місці.
Але це буде, коли у мене будеш Ти.
Тихоступиха
Голосуйте за цю історію за цими посиланнями: Facebook/ВКонтакте
