Минулих вихідних Івано-Франківськ відсвяткував 354-й день народження. Святкував насичено — 96 заходів за два дні! Розкажемо, де було найцікавіше.
Найперше — «Свято ковалів», яке щороку відбувається на незмінній локації — фортечній площі Бастіон. Цьогоріч збиралися вже 14-й раз. Упродовж двох днів тут кували, стукали, грюкали зо 200 ковалів із різних куточків України та 11 інших країн. Дехто з них, як от Хуберт Сенсен із Голландії, приїздить щороку від заснування свята. Скоро тут його і пропишемо. А от знаменитий Кер Акер із Палестини приїхав до нас уперше. Дуже серйозний коваль. Каже, що в України та його народу проблеми схожі, але сюди він приїхав заради мистецтва і миру.
Напевно, найколоритніший на вигляд був коваль Людо з Франції. Волохатий, якийсь зовсім середньовічний. У Франківську вже вдруге. Цього року привіз із собою ще й команду. Разом робили великого комара, якого й подарували франківцям.
Незважаючи та гуркіт металу, але тут було найспокійніше — легше голові. Повний порядок і все тобі зрозуміло, бо, забіжу наперед, далі в місті було пекло, хаос….
Невеличка порада усім на наступний рік: сподобалась якась краса — купуйте одразу! Мені, от не вдалося купити красивезного бронзового хрестика у коваля-госпітальєра «Скучного». Поки наважилася, а ковалі вже згорнулись.
До теми ярмарків. То був один із мінусів, бо весь центр фактично перетворили на базар — Вічевий, сотка, площа біля Міцкевича, частина площі біля Ратуші. Все у страшних синіх палатках. Купа іноземних гостей, які у Франківську вперше, напевно, не змогла побачити гарного міста.
А ще всюди стійкий запах копченої риби, шашликів, медовуха на кожному кроці, китайський непотріб, саджанці, кухонне причандалля. Хоча були неймовірні речі ручної роботи. Але чому б той базар не винести в якусь одну локацію, можливо — у парк?! От, минулого року втрапила на День міста Тернополя. Центр — тиша, купа вільного місця, спокій, люди гуляють, відпочивають. Усі торгові ряди — в парку.
Також у ці святкові дні у місті вперше проводились ще два фестивалі — історичної прози «Софія» та «Карпатський простір».
Локація «Софії» — книгарня «Є». Якраз для тих, хто захотів трошки спокою, присісти, помовчати, послухати цікавих письменників, їхні твори про козаків, бійців УПА. Зірковим гостем фесту — таким собі літературним хедлайнером — був відомий письменник Василь Шкляр.
Смачним, музичним і мистецьким вийшов фестиваль «Карпатський простір». Франківці мали можливість ознайомитися з культурними особливостями — танцями, піснями та кухнею — Австрії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії, Молдови та Чехії.
На відкритті фесту міністр культури України Євген Нищук сказав, що «Карпатський простір» має стати брендом, завдяки якому вирішуватиметься доля великих інвестиційних проектів.
Мер Руслан Марцінків чи жартував, чи правду казав (бо вже замельдувався як неординарний оратор), але говорив, що сам обдзвонював готелі міста — вільних місць не було.
На закритті «Карпатського простору» Євген Нищук сказав, що фестивалю наступного року бути. Непогано, тільки б не на День міста. Нехай то буде окремий фест, бо забагато. Тому — ще один мінус. Нікуди не встигаєш, а так хотілося подивитися на колоритні національні костюми інших держав, послухати їхню музику, побачити танці, скуштувати кухню.
З того, що вдалось побачити, вразили, порвали, закохали танцювальний колектив з Угорщини «4 fordance». Хлопці зі сцени розповідали про себе, що міксують народні танці з сучасними, що вперше у Франківську, подобається, приїдуть ще. Вразили естонці — дует «Duo malva & Kirsipu». Дуже специфічна музика. Здалеку навіть здалося, що грають на волинці. Ні — акордеон та ударні. Музиканти на сцені босі, врівноважені, незворушні, а музика запальна. Просто розчулили виконанням «Верховини». Казали, що їм ця композиція самим до душі.
Музики в ці дні було дуже багато. На Бастіоні виступили запальні львів’яни «Гич оркестр». У філармонії неймовірну магію творили сестри Тельнюк зі своїм роковим проектом «Наш Шевченко». Ввечері на Вічевому були шалені та драйвові «Kozak System». Лідер гурту Іван Леньо закликав трохи сонних франківців стрибати та посміхатися, сварився з охороною, аби не відганяли дівчат від сцени. Було файно. Лише пісня «На#уй маніфест», декого з глядачів обурила, бо з матюками. Справді, було б краще без цього.
Останній святковий день завершився концертом гурту «Тік», на який зійшлося чи не все місто — не протиснутись, не обернутись. Єдиний вихід — просто слухати там де, стоїш.
Також традиційно на День міста франківський байкерський клуб «Wild Biker» відкрив мотосезон — уже ввосьме. На відкриття з’їхалося зо 300 брутальних чоловіків на залізних конях з усієї України. Довгою колоною вони проїхалися вулицями міста та припаркувалися біля Ратуші. Оце була атракція! Байків — до кольору, до вибору. Діти тішаться, дівчата пищать, чоловіки заздрять і фотографуються.
У неділю місто заполонили роверисти. Під тисячу велосипедистів взяли участь у першому міжнародному велопробігу. Їхали чиновники, депутати, мер, іноземні делегати, прості роверисти. Було видовищно.
Свято має продовжуватися, тому ще раз усіх франківців — з Днем міста, і дай Боже наступного року ще краще!
Comments are closed.