Цього разу – тепер уже колишній директор комунального закладу «Івано-Франківський Центр сучасного мистецтва». Вперте бажання міської влади поміняти його на «чемну» людину, а сам ЦСМ перекроїти під себе, зробило зі Звіжинського чи не символ спротиву. Для непосвячених цей конфлікт виглядав дурницею. Грошей на ЦСМ виділяли мізер, землі нема, майна теж – за що бились?
До теми. Заквітчана труна й сумні пісні: франківці влаштували похорон муніципального центру сучасного мистецтва (ФОТО, ВІДЕО)
Три роки тому Звіжинський «пробив» ЦСМ у владних кабінетах. Центру дали кімнатку на Шевченка, 1 і дві штатні одиниці. Три роки роботи – близько 70 мистецьких заходів. Але ж не в кількості справа. ЦСМ таки став центром – співпрацював з художниками, містами, закордоном. А ще – був вільним майданчиком для спілкування.
До теми. Директором ЦСМ у Франківську обрали авторку муралу “Україна єдина” Клицюк.
Міська влада й тоді не зовсім розуміла, не надто помагала, але й не заважала. Ну возяться там собі якісь не зрозумілі суб’єкти, роблять щось дивне. Така собі атракція для меншості. А от нинішній владі міста Звіжинський одразу не сподобався. Чиновники не часто толерують людей, розумніших за себе, та й просто вільних, а тепер і поготів. Хіба може мистецтвознавець, арт-менеджер керувати комунальним закладом? Або установа, або мистецтво. А там і конкурс на посаду підійшов, і термін оренди приміщення закінчився. З кімнатою все буде добре, вона чудово впишеться в оновлений комплекс готелю «Дністер». А директором явно вирішили призначити свою людину, хай не фахову, але чемну, і робити те, що подобається електорату. Ну не матиме воно стосунку до сучасного мистецтва, ну то й що? Все одно про той «сontemporary art» у Франківську мало хто знає, а більшість і знати не хоче.
Конкурс на директора ЦСМ довелося проводити двічі. Спершу зі Звіжинським конкурував Сергій Сивачук, керівник народного театру «Думка». Перед тим мистецька громада міста ще написала листа з 280 підписами. Письменники Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, художник Євген Самборський, режисер Сергій Проскурня та багато інших просили підтримати кандидатуру Звіжинського. Комісія під головуванням секретаря міськради Оксани Савчук 17 червня виявила азійські чудеса гнучкості та утрималась від голосування. Лише керівник департаменту культури Надія Загурська проголосувала проти… Сивачука.
До теми. Арт-майдан на риштовках. Чому відомі франківці воюють із владою міста за ЦСМ і Звіжинського
Тоді зібрали іншу комісію під орудою заступника мера Олександра Левицького. Висунули Звіжинському іншого конкурента – Ірину Клицюк, молоду волонтерку, співавторку муралу «Україна єдина» на Мазепи. Комісія навіть сиділа символічно: з одного боку четверо від влади, а з іншого – двоє від мистецтва. Так і проголосували: 4-2. Клицюк стала директором ЦСМ.
Сталося це в п’ятницю, а вже в понеділок, 8 серпня, мистецька громада той ЦСМ поховала. Символічно, але з труною, скорботними обличчями, трауром і т. д. Близько 70 вільних людей весело поховали рагулізм. Бо насправді ЦСМ не помре. Вже відбулися неформальні установчі збори нової громадської організації. ЦСМ буде – новий і вільний від влади. А от що робитиме «старий» на чолі з Іриною Клицюк – це проблеми влади. Нехай працюють собі, як знають. Травити дівчинку точно не можна – її просто використали. Для чого – велике питання.
До теми. Франківський мер пропонує Звіжинському посаду арт-директора ЦСМ
Напевно, нинішня влада вважає, що її виборець нічого не читає, крім написів на пісочницях, а слухає виключно «вуличне радіо» на зупинках, де оксамитовий голос мера регулярно закликає підписуватися за зниження тарифів. Усе решта – зайве. Виборця треба привчати до простоти поглядів і рішень.
До речі, якось один надрозумний циган привчав коняку не їсти. І вже майже навчив, пару днів не вистачило – здохла.
Comments are closed.