Видання The New Yorker опублікувало документальний короткометражний фільм “Я не хотіла знімати воєнний фільм” (I Did Not Want to Make a War Film) української режисерки Надії Парфан, пише УП.
Надія Парфан – 36-річна режисерка, культурологиня та активістка з Івано-Франківська. Саме вона створила онлайн-платформу Takflix з українськими фільмами.
Надія Парфан була за кордоном, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У цьому особистому фільмі-есе вона документує своє болісне повернення додому, – йдеться в описі стрічки.
Читайте 13 тез Надії Парфан: про кіно, героїв, вигорання та Івано-Франківськ
Хронометраж фільму – 17 з половиною хвилин. У ньому режисерка розповідає, що звістка про початок повномасштабної війни, яку Росія розгорнула проти України у лютому 2022 року, застав її в Дахабі (Єгипет), куди вона з чоловіком їздить взимку щороку.
Мене звати Надя. Я з України. У мене вдома зима темна і холодна. Я волію втекти кудись у тепло і повернутися навесні, коли життя знову прокидається. Цей рік був іншим. Зима 2022 року так і не закінчилася, – каже за кадром режисерка.
Надія використала у своєму фільмі частини відео, знятих очевидцями ракетних ударів по Києву, вторгнення російської військової техніки на Київщину, мітингів у містах, куди заходили окупанти. А також відео, зняті нею самою на шляху повернення додому, у звільненій від росіян Бучі та в обстрілюваному ракетами Києві.
Читайте: Як франківчанка Надія Парфан творить у Славутичі майбутнє документального кіно (ФОТО)
Раніше стало відомо, що короткометражний фільм режисерки Надії Парфан “Це побачення” (It’s a Date) увійшов до конкурсної програми Берлінського кінофестивалю. Стрічка розповідає історію про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах. Вона змагатиметься за перемогу в конкурсній програмі короткометражних фільмів Berlinale Shorts.
Читайте: Надя Парфан: “Нам усім потрібне тепло вдома, і його постачає не Ілон Маск”
Comments are closed.