В Івано-Франківському краєзнавчому музеї священники освятили мініатюри роботи “П’єта”, які зображають загиблого українського військового на руках у Богородиці.
Твір “П’єта” створили в Івано-Франківську художник Ярема Стецик, разом з волонтерами, студентами, рідними загиблих військових. Оригінал належить художнику та бійцю Андрію Єрмоленку. Сам він надихався відомою однойменно скульптурою Мікеланджело Буонарроті, пише Репортер.
За словами Андрія Єрмоленка, свій твір він виконав перед Великоднем у 2023 році, щоб справитися з болем від загибелі побратимів.
Ще в дитинстві батько подарував книжку з роботами Мікеланджело. Там був цей твір “П’єта”, – розповідає Андрій Єрмоленко. – Я питав батька: “Чому Богородиця спокійна і не плаче, адже її син загинув?”. Батько відповів, що це, напевно, вищий ступінь скорботи, коли уже сльози закінчилися і ти вже не можеш плакати. Ти відчуваєш пустку в серці, яка вже ніколи не заповниться. Тоді я цього не розумів. А коли втратив батьків, коли загинули стільки моїх друзів-побратимів, зрозумів, що це вже ніколи не заповниться. Це був мій біль, який я мав прожити у своїй роботі.
Українська “П’єта” уже побувала в італійських містах Тоді, Колеваленца й навіть у Римі. Їх возили представниці ГО “Рідні загиблих захисників і захисниць Івано-Франківська”. Також жінки зустрілися з Папою Римським та відвідали українське посольство в Італії.
Читайте: Родини загиблих з Франківська показали «Українську П’єту» на площі Святого Петра
Про нас написали італійські ЗМІ, всі могли бачити на перших шпальтах нашу “П’єту”, – розповідає очільниця ГО Галина Батюк. – Наша команда – три дружини і одна мати, які втратили найрідніших на війні – розповідаємо там про все, прожите нами й іншими жінками, такими, як ми. Ісус і Богоматір – це відображення того, що відбувається в Україні.
Роботу повезли в Італію – батьківщину Мікеланджело – не випадково. За словами Галини Батюк, італійців зворушував сам твір і його історія, вони підходили і ділилися своїми емоціями.
Цю роботу можна сприймати як образ. Тому що це остання стація Хресної дороги, яку зараз проходить кожна жінка чи матір загиблого військового, – каже матір загиблого Марія Вуянко. – Ми хочемо, щоб цю роботу побачили якнайбільше людей у світі, але в першу чергу – українців. Ми втрачаємо своїх синів, чоловіків, братів. Хотілося б нагадати, що війна – це те зло, яке забирає найцінніше, що дається Богом, – життя.
Мініатюри створили рідні загиблих військових, з допомогою франківських художників. Найближчим часом їх планують показати в італійській Вероні. Надалі як мініютюри, так і роботу в повному розмірі, планують повезти й до інших міст.
