Цьогоріч івано-франківська гімназія №3 має привід для свята. Драмгуртку «Первоцвіт», яким керує вчитель української мови і літератури Оксана Хибінь, виповнюється 10 років. І що похвально, репетиційна робота з юними театралами тут проводиться систематично – від початку року аж до останнього дзвоника.
У їхньому доробку: «По-модньому» Старицького, «На Кожум’яках» і «Кайдашева сім’я» Нечуя-Левицького, «Наталка Полтавка» Котляревського, інші.
До речі, фрагменти з постановок можна переглянути на постійно діючій фотовиставці перед актовою залою гімназії. Її готували батьки театралів разом з адміністрацією школи саме до ювілею «Первоцвіту». За словами пані Оксани, батьки допомагають охоче. Коли приходять дивитися, то їхні очі світяться радістю за свою дитину. А трапляється, що й до конфліктів доходить. Мовляв, чому не хочете брати до театру і мою дитину…
Грати у «Первоцвіті» – своєрідний престиж для гімназиста. І кого вже запросили, того за вуха не відтягнеш. «Відбираю дітей здебільшого сама, спостерігаючи за їх поведінкою та характером під час навчання, – розповідає пані Оксана. – Хоча ще кілька років тому багато хто соромився та не квапився відвідувати позашкільні заняття. Щоразу доводилось вигадувати нові способи вербування».
 |
Найбільше Оксану Хибінь тішить те, що через театр учні прилучаються до української класики, більше читають. І зараз є що згадати дітям, вчителям, батькам та освітянській управлінській комісії, яка щороку оцінює творчість гімназистів на шкільному мистецькому звіті «Таланти Галицької землі» в жанрі «Окрилені словом».
Тож наприкінці березня всі охочі зможуть побачити постанов-ку «Український каламбур». Пані Оксана пояснює назву: «Цьогоріч у ювілейній виставі ми вирішили об’єднати найвеселіші епізоди з наших попередніх вистав. Наші учні знову перевтіляться у багатогранні образи, відтворять високі людські якості, покажуть образне розуміння добра і зла, честі та гідності. Тут знову переплетуться народний гумор з яскравою театральністю, над чим ми власне зараз і працюємо».
А нині – репетиція. На сцені – дві кумасі-пліткарки (учениці Надія Караїм та Ірина Коржик). Їхні ролі у постановці найважливіші, такий собі об’єднуючий ланцюжок між різними сценами – чи то з «Кайдашевої сім’ї», чи то з «Вечорів на хуторі…». Поки ті підглядають у шпаргалки, а до виходу готується Наталка (Софія Червінська), вчителька-режисер тим часом пояснює: «На сцені має бути живий зв’язок слова, мови і жестів. А щоб актор міг поводити себе вільно, і відпрацювати всі сцени, треба добре вивчити слова».
Далі пані Оксана стає поруч з Виборним (Влад Лещинський), який випливає з шинку, та береться пританцьовувати разом із ним. В іншій сцені допомагає Возному (Любомир Гоголюк).
Словом, в «Українському калам-бурі» другорядних ролей немає. Усі яскраві. Серед них – Карпо (Андрій Радик), Кайдаш (Володимир Деркач), Лаврін (Олег Базилів), Мелашка (Ольга Обітоцька), Мотря (Ольга Левандівська).
