Культура

Привідхилена таємниця реставрації

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Надія Шегда Рентгенівські знімки, експертиза, скальпель, медичні рідини, освітлювальна лампа… Гадаєте, що йтиметься про пацієнта і лікаря? Не зовсім, але майже…Процес лікування та його наслідки, про те, як попередити або ж уникнути недуги, про те, що робить Зеновій Крок — реставратор Художнього музею — наша розповідь. 

 

Реставрація — це дуже копітка і вкрай потрібна музейному мистецтву справа, а тому новина про з’яву у художньому музеї художника-реставратора після кількох років «реставраційної прогалини» — неабияка радість і ще один крок до відродження музейництва у нашому місті, а отже, і загалом в Україні.

Поки після підклеювання висихає одна робота, до рук майстра приблизно на дві години потрапляє інша — й так впродовж дня з обережністю і цікавістю для самого себе п. Зеновій встановлює авторство, дізнається про кількість шарів, встановлює істинність і відкриває спочатку для себе, а потім і для світу справжність і первинність музейної цінності. «Повернути здоров’я, але зберегти авторське і первісне — це для мене є основним завданням», — повідав нам таємницю успішних операцій, а іноді навіть і зцілень справді Лікар-реставратор.

У музейних фондах Івано-Франківського Художнього музею налічується понад 14 тисяч творів, які зберігаються у будівлі, що знаходиться позаду музею, а приблизно третина з них потребує реставрації. Коли будувався Костел Непорочного зачаття Діви Марії, 1672–1703 рр., (зараз музей), поблизу споруджувався будинок для консисторії. Саме це приміщення сьгодні є пристосованим для того, аби зберегти ті твори мистецтва нашої області, що засвідчують своєю незнищенністю про талановитих митців нашого краю, які творили впродовж багатох століть.

Реставрації потребують скульптура, живопис, роботи зі шкіри, металу… Справа ця дуже копітка і вимагає зосередженості, часу і вміння виліковувати. Оскільки Художній музей комунального підпорядкування, то не може собі дозволити мати цілий штат реставраторів — фахівців різних напрямів цієї справи.

 

Ідеальні умови для збереження музейних цінностей

—?це постійне підтримання температурно-вологісного режиму і герметичність самої будівлі. «А ще багато залежить від того, в якому стані робота поступила», — розповідає Зеновій Крок, працюючи над черговою іконою XIX ст., яку привезено з Рогатинщини.

Якщо стан пам’ятки аварійний, то треба рятувати негайно. Та поспішати із процесом не варто, бо втручання відбувається на молекулярному рівні. Якщо ж залікований шар добре не вистояний, то може бути зле… Одна ікона, приміром, потребує лише розчистки, інша, якщо має поточену деревину (дерево їдять жуки?точильщики) або ж дошка є покрученою чи проступає пліснява, вимагає вже складнішого втручання.

 

Поетапність і кипарис

Класичний варіант, який використовується у нас під основу — це липа. Ідеальною ж основою під ікону є кипарисова дошка, і це є цілком закономірно, бо традиція малювання ікони прийшла до нас зі Стародавньої Греції, де й ростуть кипариси.

Реставрація вимагає насамперед поетапності, потребує досліджень візуальних, стенограм, обов’язково фотофіксації, визначення хімічного складу. Впродовж певного часу користувалися якимсь конкретним видом фарб, що, до речі, допомагає встановити часові рамки ікони.

 

Деякі секрети

У майстерні Зеновія Крока, де вцілілі пам’ятки вичікують свого часу (йдеться про процес одужання), в баночках-скляночках, що містяться на столі, є різноманітні речовини, з якими ми дуже часто у повсякденні зустрічаємося, але про які знаємо небагато. Ось, наприклад, деякі секрети: у своїй роботі реставратор часто використовує мило як хімічний реагент. А робиться воно так: змішується яйце з олією — і виходить звичайнісіньке дитяче мило, лише з фіксованим рівнем кислотності. Зі звичайного домашнього сиру та нашатирного спирту можна зробити клей. Про інше ми, на жаль, не довідались, певно п. Зено-вій побоявся, що з’явиться багато бажаючих опанувати мистецтво реставрації.

І хоча ця справа цікава, проте вміння прийде тільки з досвідом. Школу реставраторів в Україні готують у Києві в коледжі ім. Труша, також є науково?дослідний реставраційний центр.

Тож до Нового року, як запевнив нас Зеновій Крок, будемо очікувати поповнення експозиції іконопису ще однією іконою.

 

Може доростемо ще до аукціонів

Серед великого різноманіття пропозицій на ринку ікони також є бізнесовим елементом. Проте на ринку з’являються копії-підробки. Будемо сподіватись, що доростемо все ж до аукціонів, адже це має відбуватися на офіційному ринку і нормально, з податками.