Франківці до цього слова звикли давно, а от гостей міста воно іноді збиває з пантелику.
Фото Романа Водвуда
У 1997 році на вулицях Івано-Франківська з’явилося багато мікроавтобусів «Peugeot Karsan J9» турецької зборки. Спершу вони були двох кольорів: білі – належали тролейбусному депо, а сині – приватним перевізникам. Нові машини потіснили на ринку інші буси та стали чи не основним громадським транспортом міста. І не тільки нашого. Подібні «Peugeot» роз’їжджали й по Львову, Тернополю, Хмельницькому.
Їх важко було назвати комфортними. Через низьку висоту стелі (178 см) багатьом пасажирам доводилось нагинати голову. Були випадки, коли дверима комусь придавлювало пальці, бувало, що люди навіть випадали з салону. В часи пік до пижика набивалось до 50 осіб, хоч розрахований він був лише на 20 місць.
Один із учасників «Українського транспортного форуму» дав досить різку характеристику тим маршруткам: «На дорогах Європи не зустрінеш таких машин. Турецька конструкція і зборка. Деякі технічні «особливості»: наприклад, ручне гальмо – на передні колеса (ведучі), електрокабель стартера щільно торкається випускного колектора, від чого ставалися короткі замикання та навіть пожежі. Ходова частина довго не витримувала, особливо в перші часи було багато проблем із задніми торсіонами…»
У 2007 році «Peugeot Karsan J9» замінили більш місткими автобусами класу «Богдан» та «Еталон». Але принаймні в розмовах франківці досі їздять на пижиках.
Comments are closed.