Психологи стверджують, що реакції людей, які потрапили у стресову ситуацію, можна описати трьома словами: «бий», «біжи», «замри». Іншими словами, хтось при небезпеці реально гальмує, хтось безтолково метушиться, але є й такі, зазвичай їх небагато, хто навіть підсвідомо чинить опір. Що може викликати ці реакції?
Та будь що, наприклад, пограбування на тихій вулиці, пише Репортер.
Є цікава книга Василя Яшана «Під брунатним чоботом». Там він описує Станіслав часів німецької окупації. У жовтні 1943 року сталася історія, яка наробила в місті галасу та привернула увагу мемуариста.
Для посередництва між німцями й місцевими був створений Український окружний комітет. Там працювала скромна дівчина Ольга Світна. Якось ввечері, коли вже стемніло, вона поверталася додому вулицею Словацького. Це теперішня Тарнавського, яка й сьогодні вважається доволі тихою, а в роки війни там взагалі рідко хто ходив. Однією рукою дівчина вела ровер, а в іншій тримала жбанок з молоком.
Раптом біля неї з’явився чоловік, дістав ножа і наказав роздягатися. Але ані пальто, ані цноту рішуча Ольга Світна того вечора віддавати не планувала, тож без роздумів навернула його жбаном по голові, а далі просто кинула ровер і втекла. Чоловік був настільки приголомшений, що навіть не спромігся переслідувати.
А пограбувань на Словацького більше не було, принаймні про це ніхто не писав.
Автор: Іван Бондарев
Comments are closed.