Ця кримінальна історія сталася у міжвоєнному Станиславові.
Злочин швидко розкрили, але у поліції було більше запитань до потерпілого, ніж до злодія, пише Репортер.
Станиславів, 1933 рік. На задньому плані – готель «Варшава» (нині «Дністер»). Фото з Національного цифрового архіву (Польща)
У жовтні 1934 року в одному з тутешніх готелів зупинився чоловік. У гостьовій книзі він записався як Максиміліан Лангер, бразильський журналіст. У місті був проїздом – ввечері мав виїжджати на Бухарест. Постоялець мав з собою дорогий фотоапарат, який ні на мить не випускав з рук, тягав його ледь не до вбиральні. Це зауважив портьє Владислав Рудницький. Вловивши момент, коли бразилець запакував камеру до валізи й на кілька хвилин спустився у фойє, портьє заліз в його номер, зламав замок і поцупив дорогу річ.
Гість нічого не помітив і спокійно сів до потягу. Але ранком у кабінеті власника готелю задзвонив телефон. Це Лангер із Чернівців слізно благав знайти його камеру. Наголошував, що йому важливий не сам апарат, а кадри на плівці. Обіцяв 200 злотих винагороди.
Читайте також: Легенди Станиславова. Трагедія єпископа Пелеша
Повідомили поліцію. Та швидко вирахувала Рудницького й конфіскувала фотокамеру. Наступного дня із Чернівців прибув якийсь добродій з дорученням від потерпілого, забрав апарат і передав через готельєра 50 злотих для поліцейського, що розкрив справу.
Здавалося б, інцидент вичерпаний, але ні! За кілька днів до Станиславова повернувся сам Максиміліан Лангер. Цього разу він представився як комісар мексиканської поліції та влаштував грандіозний скандал. Від адміністрації готелю вимагав повернути 50 корон нагороди, компенсувати усі телефонні переговори та пошкоджену валізу. Власник платити відмовився та пригрозив викликати контррозвідку. Лангер миттєво зник, а поліція та працівники готелю ще довго гадали, що ж там було на плівці.
