Багато хто пам’ятає довжелезні черги за товарами у присмерках СРСР. Тоді стояли майже за всім – шкарпетками, зеленим горошком, шпротами, навіть за туалетним папером.
Єдине, що завжди було, – це хліб. Але мешканець Івано-Франківська Олександр Волков згадує про часи, коли хліб теж вважався дефіцитом, пише Репортер.
Епоха Хрущова асоціюється з освоєнням цілини, на яку витрачались колосальні кошти. Спочатку все йшло добре. Наприкінці 1950-х цілинні землі почали давати рекордні врожаї. Хліба було повно. У заводських їдальнях його давали безкоштовно – лише з собою не винось.
Однак, на початку шістдесятих цілина «здохла». Через порушення екологічного балансу почалися піщані бурі, які змітали посіви. Врожаї впали в рази, бувало, що не могли назбирати навіть на посівний фонд. Виник хлібний дефіцит, пік якого припав на осінь 1963, бо тоді була сильна посуха.
До теми: Легенди Станиславова. Променад від А до Б
Зрозуміло, що Москву і Ленінград забезпечували в першу чергу і там про хлібну кризу й не підозрювали. А от провінційний Івано-Франківськ відчув того наповну. На білий хліб ввели талони, сірий відпускали з обмеженнями в одні руки. Біля булочних збиралися величезні черги, в яких треба було вистояти кілька годин.
В одному франківському хлібному магазині висів плакат із зображенням Леніна з простягнутою рукою та девізом: «Вірним шляхом йдете, товариші!». Досить швидко цей плакат став об’єктом жартів і анекдотів людей у черзі, мовляв, дідусь підказує напрям до каси.
Читайте Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Допоможіть впізнати вулицю (ФОТО)
Один старий комуніст гумору не зрозумів і наскаржився у міськком. Наступного дня плакат зник, а той «ветеран» ще довго вихвалявся своєю пильністю.
У 1964 Хрущова зняли, зерно стали закупати за кордоном, і хліб знову з’явився у вільному доступі.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.