Відомо, що в Англії, Японії та кількох інших країнах прийнятий лівобічний дорожній рух. Нині це сприймається радше як анахронізм, та мало хто знає, що раніше така схема у світі була значно популярнішою. Навіть на Прикарпатті автомобілі колись рухалися лівим боком вулиці.
Існує кілька версій, які пояснюють, чому в Британії лівосторонній рух. Це острівна держава, яка пов’язана з рештою світу тільки морськими шляхами, а на морі зустрічне судно пропускають справа. Тому це правило запозичили і для автодоріг. За іншою версією традиція лівостороннього руху виникла за часів кінних возів (знаменитих кебів), кучер зазвичай тримав батіг у правій руці і, пересуваючись правим боком, міг зачіпати ним пішоходів. Тому екіпажі могли їздити тільки по лівій стороні.
 На початку XX століття рух у Станиславові був лівосторонній |
Правосторонній рух виник у Європі ще в середньовіччі, коли по дорогах між поселеннями їздили не автомобілі, а вершники на конях. Майже усі вони мали зброю. Щоб захиститися в разі раптового нападу, у лівій руці вершники тримали щит, тому й роз’їжджалися направо. За іншою версією появи правостороннього руху, щоб кінні вози могли розминутися, легше було направляти екіпаж на узбіччя праворуч, натягаючи віжки правою рукою.
На початку XIX століття Британія сперечалася із наполеонівською Францією за колоніальне панування у світі. Ця боротьба багато в чому визначила різницю у правилах руху. На дорогах Франції законодавчо був встановлений правосторонній рух. Туди ж незабаром перейшли Голландія, Швейцарія, Німеччина, Італія, Польща та Іспанія. «Лівими» залишилися лише країни антинаполеонівської коаліції: Велика Британія, Португалія, а також Австро-Угорщина.
Таким чином аж до 1918 року й на Прикарпатті рух був лівобічний. А з розпадом імперії та приєднанням Галичини до Речі Посполитої нашим водіям довелося переучуватися до руху правим боком. Цікаво, що розпад Австро-Угорщини не вплинув на дорожній рух Чехословаччини, Угорщини, Югославії, вони тоді ще були «лівобічними». Причому, в Австрії довгий час зберігалася просто-таки курйозна ситуація: одна половина країни їздила правим боком, інша – лівим.
«Лівими» на початку були і США, більша частина яких була британською колонією. А ідею правостороннього руху туди заніс француз – генерал Морі Жозеф Лафайєт. Канада зберігала лівосторонній рух аж до 1920 року. Імперська експансія Британії занесла лівосторонній рух в Індію, Австралію, Африку, вплинула на ліву «орієнтацію» Японії й Китаю. У Піднебесній лівосторонній рух протримався до 1946 року. Індонезія отримала свій лівосторонній рух від голландських колонізаторів. «Лівою» була й царська Росія.
Після Другої світової війни швидке наповнення доріг світу автомобілями вимагало впорядкування руху, більшість країн почали міняти дорожню орієнтацію, але не всюди це відбувалося швидко та гладко. Так, скажімо, Швеція перейшла на правосторонній рух лише в 1967 році. У Пакистані проти правого боку виступили провідники верблюжих караванів. Виявилося, що тваринам дуже не просто змінити їхні навички.
Ну а що ж Англія, збирається вона та інші країни переходити на звичний для більшості порядок, а якщо ні, то чому? Невже лівим боком їздити безпечніше? Дослідження показали, що бік руху автомобіля не робить вирішального впливу на безпеку чи комфортність. Справа тут у звичці, а їй зрадити непросто. Не останню роль відіграє й відома консервативність англійців, їхня відданість традиціям. Проект про перехід на правосторонній рух час від часу вноситься на розгляд Палати громад ось уже з 1835 року, але все залишається як і раніше. Основний аргумент: переробка знаків і покажчиків, і, найголовніше, автомобілів, потягне на мільярди фунтів стерлінгів. Навіщо британцям зайві витрати?
 |
До теми
Лівосторонні
Сьогодні, крім Великої Британії та Японії, лівосторонній рух зберігся в Ірландії, Зімбабве, Замбії, Південній Африці, Танзаніі, Кенії, Уганді, Сейшелах, Австралії, Новій Зеландії, Тасманії, Індії, Пакистані, Шрі-Ланці, Бірмі, Гонконгу, Сінгапурі, Тайвані та Кіпрі. Усі ці країни колись входили до сфери впливу Британської імперії.
На перших автомобілях кермо переважно знаходилось з «неправильного» для нас правого боку. Причому не залежно від того, чи рух був правостороннім чи лівостороннім. Це робилося для того, щоб водій міг краще бачити машину, яку він обганяє. Крім того, водій міг виходити з машини прямо на тротуар, а не на проїжджу частину. А от першим масовим авто з лівим кермом був знаменитий Ford T.
