Заходів, які Україна запровадила проти поширення коронавірусу, люди почали боятися більше, ніж самої хвороби. Та й чи здатна економіка країни витримати тривалі обмеження?
Про це Репортер говорив з економістом, головою експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борисом Кушніруком.
– Пане Борисе, чи можна взагалі прогнозувати, що буде після пандемії?
– Пандемія сама по собі є тим фактором, який буде впливати на розвиток світової економіки протягом цього й наступного років. Адже більшість фахівців медичної сфери сходяться на тому, що буде друга хвиля поширення коронавірусу – в осінньо-зимовий період.
Хоча я, чесно кажучи, вважаю, що істерика навколо цього вірусу трохи перебільшена. На сьогодні офіційно від коронавірусу померло 74 тисячі людей. І я не думаю, що до кінця спалаху ця цифра перевищить 150-170 тисяч. Разом з тим сезонний грип щорічно вбиває у світі сотні тисяч життів.
Але це новий вид вірусу і вважається більш активним та стійкішим. Відповідно й нагнав більше страху.
– Втім, маємо карантинні обмеження…
– А от ці обмеження значно сильніші, ніж були колись на моїй пам’яті під час епідемій, які періодично з’являються в світі. Це надзвичайні заходи, ефективність яких є сумнівною. Вони створюють значно більше проблем, ніж сам вірус. Бо ж очевидно, що це суттєво вдарить по світовій економіці. Думаю, що людство після Другої світової війни не зіштовхувалося з подібними викликами.
Крім того, це створює підґрунтя для надання владі більших повноважень щодо обмеження прав людей.
Місто на карантині: як франківці дотримуються нових обмежень (ФОТО)
– Чи можемо говорити про фінансову кризу в майбутньому?
– Зараз ми можемо говорити лише про фантастичні втрати в таких галузях, як туризм і транспортні перевезення. Відповідно це вдарило по ринку енергоносіїв, скорочується споживання нафтопродуктів. Ну і зрозуміло, що це вплине на активність усіх суб’єктів господарювання в різних сферах.
А от у виграші від цієї ситуації будуть фінансові інституції. Чому? Тому що більша частина грошей, які додатково влиють в економіку, з’явиться на рахунках банків. Таким чином вони отримають величезні додаткові кошти. Як це вплине на глобальну економіку і що з цим робити – окрема тема.
Я вважаю, що слід очікувати на потужний і довгостроковий процес глобальної кризи.
– Як думаєте, наш уряд робить достатньо аби полегшити удар?
– На жаль, наш уряд робить все з точністю навпаки. Перефразовуючи Альберта Ейнштейна, скажу, що є дві нескінченні речі – всесвіт і дурість української влади. І щодо всесвіту я не впевнений.
Наприклад, ввели жахливі обмежувальні заходи, не давши навіть визначення тому, з чим ми маємо справу. Ми маємо справу з епідемією? Тоді ми б мали перетнути епідемічний поріг. А який він? Це ж не можна визначити, плюнувши в небо. Є спеціальні методики, які визначають, яка має бути кількість захворювань, щоб вважати, що ми маємо справу з епідемією. Методики визначення епідеміологічного порогу затверджуються постановою уряду.
Що робить влада інших країн? Вона проводить масове тестування людей на наявність коронавірусу. Бо якщо ви не знаєте, скільки у вас інфікованих, то не можете визначити, епідемія це чи ні. Потрібно знати, який рівень захворюваності, скільки людей перехворіло, яка смертність. Звідки взяти ці дані, якщо в Україні за цей час провели 6000 тестів?
Українська влада виявилась неспроможною ані організувати тестування самостійно, ані посприяти тому, аби тести проводились у приватному порядку.
Наприклад, хоче працювати якесь підприємство під час карантину? Без проблем! Але тоді потрібно дотримуватись певних санітарно-епідеміологічних обмежень і норм. Зокрема провести тестування своїх співробітників і взяти на себе відповідальність за достовірність цих тестів. Але нічого подібного в нас не було зроблено.
Більше того, мені вже з кількох джерел повідомили, що уряд розглядає можливість введення обмежувальних заходів по відношенню до великого бізнесу. Більш неадекватних дій я за свої 54 роки в Україні ще не бачив. Це точно не той шлях, яким потрібно рухатись. Тобто є обмежувальні заходи, які не просто неефективні – вони абсурдні!
Закон не врятує. На які пільги можуть розраховувати підприємці під час карантину (ІНФОГРАФІКА)
Єдина норма, яка мала сенс для малого та середнього бізнесу на законодавчому рівні – скасування орендної плати за приміщення, якими суб’єкти господарювання не можуть користуватися через обмежувальні заходи. Ця норма була в законопроєкті, її офіційно проголосували. Але хтось, наразі навіть не відомо хто, поміняв цю норму. В результаті в підписаному президентом законі є інша норма. Вона означає, що наймач не «звільняється», а «може бути звільнений» від плати за користування майном. Зрозуміло, що власники помешкань не будуть йти на поступки орендарям.
– Ну, дії влади вплинуть не лише на підприємців. Що чекає місцеві бюджети?
– Дупа, перепрошую. Якщо введуть обмеження для великого бізнесу, то буде колапс. Тоді уряд перекриє будь-яку можливість надходження коштів до місцевих бюджетів.
– І що робити?
– Вважаю, що потрібно поступово знімати обмежувальні заходи. Дати можливість відкриватися бізнесу, який дотримується санітарно-епідеміологічних вимог – тестування, перевірка температури, забезпечення масками. Також потрібно запускати громадський транспорт.
Але крім того, треба думати, як «реабілітувати» малий бізнес. Для цього необхідно суттєво зменшити ставку ЄСВ і брати плату лише з розміру однієї середньої зарплати по країні. Це дасть можливість зменшити тиск на фонд оплати праці й вивести бізнес із тіні. Відповідно, коли він вийде з тіні, то зможе звернутися в банк по кредит. Адже на сьогодні банки не можуть кредитувати малий бізнес, бо він не показує свої реальні обороти.
Середнім і великим підприємствам потрібно дати перспективу. Треба, аби з наступного року запрацював податок на вивід капіталу. Крім того, потрібно дати їм можливість робити закупки з відстрочкою сплати ПДВ. А ще – зменшити логістичні витрати, тобто знизити тарифи на перевезення та портові збори.
Ну а якщо ми говоримо про монетарну політику Нацбанку, то він не має запускати процес зміцнення гривні. Зараз завдання полягає в тому, аби залишити курс в межах 27-29 грн по відношенню до долара. Він є цілком прийнятним для бізнесу.
Крім того, мають бути запущені державні програми та механізми щодо кредитування. Бізнес повинен отримати доступ до довгострокових кредитів з мінімальною і фіксованою кредитною ставкою.
Якщо це все робити, то поступово можна буде стабілізувати економіку. Але, чесно кажучи, я думаю, що це буде не при цій владі.
– А як зміниться життя та платоспроможність населення?
– Доходи населення впадуть. Більше того, якщо будуть продовжуватися ці анекдоти, що нині робить влада, то восени цього року на нас чекає соціально-економічний колапс. А це може призвести й до політичного хаосу. Відповідно ми можемо отримати параліч парламенту. Я навіть не виключаю, що президент Зеленський заявить, що йде у відставку. Щоправда, це найгірший сценарій, і я б не хотів, аби він був реалізований. Але наразі ми йдемо до цього впевненим кроком.
Вірус спустошує кишені. На які пільги можуть розраховувати франківці під час карантину (ІНФОГРАФІКА)
– Чи варто чекати підвищення цін?
– Тут ситуація трохи складніша. Імпортна продукція зараз дорожчає через обмеження з постачанням в Україну. Крім того, є торгові мережі, які вирішили «наварити» на паніці. Наприклад, в різних магазинах ціни на імбир та лимони можуть різнитися на 30-40 %.
Але очевидно, що зараз воно піде на спад, ціни почнуть знижуватися, бо народ затоварився і попит впаде. Є ще фактор сезонності, бо, як правило, овочі й фрукти навесні дорожчають. А ціни на молоко та яйця точно будуть знижуватись.
Скоріш за все, ми стикнемося з проблемою, коли падіння доходів населення призведе до зниження попиту на м’ясо. Тому тут ціни також можуть знижуватись.
– То все в нас буде добре?
– Україна виживе. Щоправда, нині маємо сумні перспективи через президента і парламент, яких українці обрали в минулому році. Я впевнений, якби була інша влада, то вона б була на порядок компетентніша. Принаймні та команда, яка вилізла із жахливої ситуації 2014-2016 років, з цією кризою впоралася б краще.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.