Місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня.
Репортер вирішив розібратися з основними змінами Виборчого кодексу, які напряму торкнуться виборців.
Бюлетенів буде більше
Цієї осені прикарпатці голосуватимуть за сільських, селищних і міських голів, об’єднаних територіальних громад (ОТГ). А також за депутатів цих рад. Що ж до старост, то в законі немає норми про прямі вибори, їх призначатиме місцева рада.
А ще голосуватимуть за депутатів до рад нових, укрупнених районів та обласних рад. Бо ж, як відомо, в середині липня Кабмін замість 490 районів утворив 138. Відповідно в Івано-Франківській області тепер не 14, а шість районів – Івано-Франківський, Калуський, Надвірнянський, Коломийський, Косівський і Верховинський. Свій район верховинські гуцули вибороли петиціями та виступами під Верховною Радою.
То скільки бюлетенів отримає виборець? Тут усе залежить від того, скільки виборців зареєстровано в населеному пункті – така вже особливість нового Виборчого кодексу. Але загалом у більшості випадків бюлетенів буде чотири.
У першому – перелік кандидатів на голову ОТГ. У другому треба буде проголосувати за депутатів місцевої ради, у третьому – за депутатів райради, а в четвертому обиратимуть депутатів ради області.
Гроші забрала вода. Постраждалі від повені на Прикарпатті скаржаться на несправедливість
Якщо в населеному пункті зареєстровано менше 10 тисяч виборців, то в бюлетенях для голосування за голову ОТГ і депутатів місцевої ради виборці обиратимуть лише з переліку прізвищ. А от голосуючи за районну та обласну ради, треба буде обрати партію та кандидата від цієї партії. У тих ОТГ, де виборців понад 10 тисяч, обирати партію і депутата треба буде у трьох бюлетенях.
Нова система дещо складніша за попередню. Але відкриті списки – це можливість впливати на те, хто саме з кандидатів потрапить до ради.
Тільки за пропискою?
Не менш важливе питання – зміна місця голосування. Якщо раніше на місцевих виборах можна було проголосувати лише за місцем реєстрації, то зараз є можливість прив’язати виборчу адресу до фактичного місця проживання. Така можливість з’явилася з 1 липня.
Аби змінити місце голосування, потрібно звернутися до органів Державного реєстру виборців за місцем проживання з паспортом та заявою про зміну виборчої адреси. Бланк заяви можна знайти на сайті ЦВК, або ж у відділі Державного реєстру виборців.
Якщо у вас є кваліфікований електронний підпис (КЕП), то ви можете подати заяву про зміну виборчої адреси онлайн. Це потрібно робити через Кабінет виборця на сайті www.drv.gov.ua.
На розгляд заяви передбачені 15 днів з моменту її отримання. Повідомлення про зміну виборчої адреси може бути видано виборцю безпосередньо у відділі ведення ДРВ, надіслано поштою на нову виборчу адресу або на адресу електронної пошти, зазначену в онлайн-заяві.
Що важливо: змінити виборчу адресу, аби проголосувати на місцевих виборах цієї осені, можна буде лише до 10 вересня включно. Звісно, можна буде змінити виборчу адресу пізніше, в міжвиборчий період, але тоді проголосувати зможете лише на наступних виборах, а не зараз.
Колектив обласної дитячої лікарні – люди тижня за версією “Репортера”
Ця виборча адреса буде позначена як постійна, змінювати її вже не треба, хіба якщо виникнуть якісь відрядження, заплановані саме на день голосування.
Після зміни виборчої адреси в разі, наприклад, переїзду пройти таку процедуру повторно можна буде не раніше, ніж через рік з останньої зміни й лише у міжвиборчий період.
Ще одна важлива новація Виборчого кодексу – це можливість визначити свою виборчу адресу, якщо немає зареєстрованого місця проживання. Це стало можливим завдяки ухваленій 11 червня постанові ЦВК.
Чекаємо доступності
Ще серед нововведень Виборчого кодексу – обов’язкове дублювання субтитрами або переклад жестовою мовою усіх агітаційних відео, адаптацію сайтів партій для людей з порушенням зору. Таким чином люди з інвалідністю та маломобільні зможуть самостійно зробити свій вибір.
Також у Виборчому кодексі з’явилися вимоги щодо дотримання державних будівельних норм для приміщень, виборчих комісій та дільниць. Щоправда, штрафів за недотримання цих норм не передбачено, бо ж кодекс вимагає від місцевої влади забезпечити доступність виборчих дільниць для голосування… до 1 січня 2025 року.
Виходить, що до 2025 року можна особливо й не квапитися з витрачанням коштів на забезпечення доступності дільниць? Загалом, чиновники саме так цю норму і розуміють. Тим більше, що проблеми особливої-то й немає: адже виборці з числа людей з інвалідністю, переважно, мають можливість проголосувати вдома, бо ж «виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування».
Тендер на 20 мільйонів від Івано-Франківської ОДА виграли підприємці, пов’язані між собою
Але ж проблема доступності дільниць стосується не лише людей з інвалідністю. До маломобільних груп населення також відносяться люди, що тимчасово хворіють, вагітні жінки чи люди з дитячими візками. Тобто, проблема доступності дільниць є нагальною не для «окремих громадян», як вважають чиновники, а для більшості тих, хто хоче проголосувати.
Ну і не забуваймо, що виборчі дільниці в нас зазвичай розташовані у школах, клубах, бібліотеках… Вони ж мають бути доступними не лише під вибори, правда?
