Уродженці Станиславова. Альбін Дунаєвський - польський римо-католицький єпископ, кардинал, благодійник, громадський діяч

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назавжди лишився для них рідним, пише Репортер.

Альбін Дунаєвський
(1817-1894)

Польський римо-католицький єпископ, кардинал, благодійник, громадський діяч.

Альбін Дунаєвський народився 1 березня 1817 року у Станиславові у дворянській родині.

Він – старший брат Юліана Дунаєвського, який пізніше став відомим економістом, ректором Ягеллонського університету, президентом Кракова й міністром фінансів Австрії.

Після здобуття шкільної освіти у Новому Сончі й чотирьох років навчання у Краківській духовній семінарії Альбін закінчив юридичний факультет Францисканського університету у Львові (тепер університет імені Івана Франка).

За участь у демократичних організаціях австрійський суд засудив Альбіна Дунаєвського до смертної кари. 1 січня 1845 року її замінили на вісім років позбавлення волі. Покарання відбував у замку Шпильберк – місто Брно, Моравія, нині Чеська Республіка.

У 1848 році його звільнили за амністією. Почав працювати у Бучачі, згодом був перекладачем, нотаріусом у Кракові. Відтак Альбін Дунаєвський поновив освіту у духовній семінарії у Кракові, де в 1861 році був посвячений у священники.

У 1862 році Альбін Дунаєвський – професор богослов’я, ректор Вищої духовної семінарії у Варшаві.

У 1864 році був вікарієм приходу Всіх Святих у Рудаві Краківського повіту.

У 1865 році Дунаєвський повернувся до Кракова, де виконував різні пасторські обов’язки.

У 1879 році був призначений єпархіальним єпископом Краківського собору.

У 1889 році від імператора Франца Йосифа І Альбін Дунаєвський отримав титул князя – для себе та своїх нащадків.

У червні 1890 року Папа Лев ХІІІ призначив його кардиналом.

У 1892 році Дунаєвський заклав наріжний камінь у будівництво краківської церкви Святої Діви Марії. Він помер якраз перед освяченням нового храму – 18 червня 1894 року. Поховали кардинала у Вавельському соборі у Кракові. Через шість років у тому ж соборі йому поставили пам’ятник.

Одна з вулиць Рудаві названа на честь Альбіна Дунаєвського.