У понеділок, 20 червня, біля франківського Центру сучасного мистецтва (ЦСМ) на Шевченка, 1 було гамірно. Десь 30 людей – художників, музикантів, літераторів, громадських діячів – збудували живу інсталяцію для фото. Повилазили на риштування, поставали внизу. Тримали намальовані на папері літери «За Звіжинського», скандували «ЦСМ!», голосно жартували. Закінчилося мирно. Поліцію ніхто не викликав, з риштовок ніхто не впав. Спільне фото швидко з’явилось у соцмережах та обросло коментарями*…
До теми. Франківці провели арт-акцію, підтримуючи директора ЦСМ Звіжинського (ФОТО, ВІДЕО)
Для більшості перехожих це стало не зрозумілою атракцією. Хоча насправді у Франківську розгорається серйозний скандал. Люди, дотичні до сучасного мистецтва, тиснуть на владу, аби втримати на посаді директора ЦСМ Анатолія Звіжинського, а з ним, на їхню думку, і сам центр. Влада ніби не розуміє, з чого галас, бо все в рамках закону. А й справді – з чого крик?
Тут треба трохи назад. У лютому 2013-го мистецтвознавець-арт-менеджер Звіжинський через рік походів по кабінетах пробив у влади юридичну легітимацію ЦСМ. До того часу центр «висів», бо колишній кінотеатр Франка, де він розташовувався, став «Люм’єром». Тепер ЦСМ розмістився на Шевченка, 1, у кімнаті на 35 квадратів. Директором комунального закладу «Івано-Франківський Центр сучасного мистецтва» призначили Анатолія Звіжинського.
Для небайдужих до сучарту франківців це виглядало проривом. За три роки Звіжинський удвох з іншим штатним працівником центру (спершу це був Анатолій Пастушенко, нині Ярема Проців), за підтримки митців і меценатів провели більше 70 акцій і виставок. Співпрацювали з іншими містами України, Києвом, закордоном. Набрали до фондів ЦСМ понад 100 мистецьких робіт. Останньою на сьогодні стала активна участь центру в Porto Franko Gogol Fest.
Зарплати у двох ЦСМівців – 1800-2800 грн разом з надбавками. На рік місто виділяло на заклад від 300 до 500 грн, плюс одного разу чотири відрядження до Києва. Хоч не так давно центр виграв 25 тис. за програмою міських грантів, але й їх не отримав, бо департамент культури ще не визначився, чи дати добро на придбання потрібного обладнання. Ще був грант від «Теплого міста» на проект Євгена Самборського та пропозиція співпраці від Kultur Activ із Дрездена про написання проекту на Креативну Європу.
До теми. Петиція у підтримку Звіжинського на посаду директора ЦСМ зібрала вже 280 підписів.
А далі, згідно з законом, мав відбутися конкурс на посаду директора ЦСМ. Крім того, відомий у Франківську бізнесмен Мирослав Бойко взявся за ремонт готелю «Дністер». Йому бракує простору для облаштування холу, це можна вирішити за рахунок приміщення ЦСМ. За інформацією «Репортера», він зробив таку пропозицію Звіжинському: «Виберіть самі приміщення, я його викуплю, туди й переїдете». Кілька варіантів не склалися з різних причин. На сьогодні найбільш реальний – 100 квадратів, дві кімнати на першому поверсі у новобудові на Марійки Підгірянки. Та чи буде переїзд саме туди, сказати важко.
Міський голова Руслан Марцінків не так давно публічно заявив, що поки всі сторони – Мирослав Бойко, директор ЦСМ, мер – не дійдуть остаточної згоди, – жодних переїздів.
Але директором центру може бути інша людина. На конкурс подалися двоє – Звіжинський і Сергій Сивачук (керівник народного аматорського театру «Думка»). У конкурсній комісії було шість людей: секретар міськради Оксана Савчук (голова комісії), заступник мера Олександр Левицький, начальник департаменту культури Надія Загурська, директор центрального дому Галина Бай, директор художньої школи Михайло Щерб’як, викладач художньої школи Ольга Шутка.
До теми. У Франківську перенесли конкурс на посаду директора міського ЦСМ – через відсутність одного з кандидатів
Що обурило громаду? Публічних оголошень про конкурс не було. Якби сам Звіжинський у соцмережах сухо не запросив журналістів, про засідання комісії ніхто б і не знав. Обурив склад комісії, де жоден не має стосунку саме до сучасного мистецтва. Обурив інший претендент, який не має досвіду, але його допустили. Тому більшість зробила висновок – Звіжинського хочуть тихо посунути, призначити «чемну» людину й так само тихо перенести ЦСМ десь на околицю. А там він буде займатися чимось, але точно не сучасним мистецтвом.
Так у Франківську почалася арт-революція. Спершу – ґвалт у соцмережах. Влада конкурс перенесла, посилаючись на хворобу Сивачука та відсутність членів комісії. Але ініціативна група не зупинилася. Написали листа на мера та голову конкурсної комісії, під цим листом підписалися 280 людей, зокрема письменники Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, художник Євген Самборський, режисер Сергій Проскурня та багато інших відомих і недурних. Лист зареєстрували у міськвиконкомі. Тобто до засідання, яке відбулося 17 червня, підготувалися ґрунтовно.
А там був сум. На конкурс прийшли журналісти, яким не дозволили ставити запитання (може, правильно, бо це не прес-конференція). Прийшли художники, одному – Андрію Єфіменку – рота затулити не змогли, він викрикав з місця і це точно не додало процесу ефективності. Були доповіді претендентів, формальні запитання, голосування. Щодо Звіжинського вся комісія утрималася. Стосовно Сивачука утрималися майже всі, лише керівник департаменту культури Надія Загурська проголосувала проти. Результат – нікого не обрали, буде новий склад комісії та новий конкурс.
До теми:
Пощо мені сучасне мистецтво? Діалог зі Звіжинським. Частина І
Пощо мені сучасне мистецтво? Частина ІІ
Мер Руслан Марцінків посилається на закон і проблем не бачить. Голова конкурсної комісії Оксана Савчук каже, що все було чесно, без жодних кулуарних домовленостей. Звіжинський говорить, що не тримається за місце, тож якщо прийде хтось молодий, але фаховий, то він йому навіть допомагатиме. Натомість загальне відчуття – влада повернулась у свої окопи та звідти знову готує тихий наступ, а небайдужа до ЦСМ громада лише розігрілася та готова йти до кінця.
Але є питання – де ж той кінець? Не у Звіжинського ж уперлося, хоч він, за багатьма оцінками, наразі найкращий у місті експерт, мистецтвознавець власне у сучасному мистецтві, зі зв’язками у столиці й за кордоном. Художникам найбільш образливо, коли їхню роботу оцінюють люди, які не бачать різниці між сучасним мистецтвом (contemporary art) і теперішнім, тобто будь-яким, що робиться сьогодні. Владі ближче вподобання електорату, щось просте, традиційне – і це теж зрозуміло. Та ЦСМ спеціально створювали як муніципальний. Наразі Франківськ – єдине місто в Україні, що має такий. Трохи є чим хвалитися, а якщо ще підтримати, то імідж прогресивної влади жодній із них ще не завадив. Здавалося б – навіщо гнобити своє?
Сподіваємось, що схаменуться, якщо таки думали гнобити. Влади доброї не буває. Буває така, якій громада, не дозволяє скурвитись. Ще багато чого бракує. ЦСМ потрібні виставкові площі, фінансування, розвиток. Чесно? Невідомо, що важливіше – сквер на Сахарова за 750 тис. грн чи, наприклад, інсталяція «Пісня дерев» позаду медакадемії, яка ні копійки не коштувала бюджету міста…
Домовитися можна завжди. Якщо люди розумні.
*Автор цього матеріалу теж є прихильником сучасного мистецтва в Івано-Франківську та Анатолія Звіжинського як директора ЦСМ, також брав участь в усіх акціях мистецької громади. Але в цій статті намагався бути об’єктивним.
Comments are closed.