Сьогодні на пресконференції голова БХ «Солідарність» Андрій Микитин обурився тим, що попри те, що він вже два роки говорить про свої плани балотуватися на пост міського голови Івано-Франківська, у жодні соцопитування його ніхто не включає. Це він аргументував тим, що влада його боїться.
Крім того, Андрій Микитин презентував свою передвиборчу програму — десять заповідей Божих. Основні з них це «Не вкради» та «Не чини перелюбу». До речі, останню з них він назвав вкрай потрібною. Аргументував він це тим, що якась дівчинка на одному з сайтів написала коментар: «рвуться у владу, щоб накрасти грошей та потратити їх на коханок».
«Я найбільша людина, яка не вигідна цій владі, — сказав Микитин. — Я вам називаю десятки прикладів: ви не знайдете мене ні в одному опитуванні, не знайдете про мене позитивної інформації ні на одному сайті, ні в одній газеті — всі хочуть мене тільки дискредитувати».
А далі додав: «Половина з вас і так погане про мене напише. Я збираю вас для того, щоби правда восторжествувала. Одного разу деякі люди, які прийдуть на страшний суд… скажуть, що ми цього не знали, ми цього не чули. А Бог скаже: пам’ятаєте, там був такий Микитин, він вам якусь табличку (заповіді Божі — авт.) показував».
«Я зустрічаюся не тільки з журналістами, — продовжував Микитин. — Я збираю всі цільові групи: я зустрічаюся з таксистами, зустрічаюся в садочках, зустрічаюся по школах, колективах, у церквах, у спільнотах. І я буду зустрічатися і після виборів. Мені так сподобалося зустрічатися, що я не припиняю це робити навіть після кампанії. Кажуть, що її відмінять — прекрасно, бо чим довше вона буде, хоч п’ять років, я не перестаю зустрічатися, бо в один день із цих п’яти років я точно стану мером».
Андрій Микитин пообіцяв, що його політична сила виставить у списках 50% жінок. Мовляв, усю основну роботу й так вони на собі тягнуть: від асфальту до шкіл та лікарень. «Знаєте, як мені бракувало жінок, як я вставав. Ксьондзи сидять, єпископи сидять, всі голосують за фонтани. Шкутяк каже: хто за фонтани? Всі за. Хто ще за один фонтан — всі за… як не вистачало цього материнського слова. Всьо за фонтани голосує. Як повар’ювали. А Шкутяк каже: от вам фонтан один, от вам фонтан другий, от вам фонтан третій, наклав фонтанів і переїхав в Київ. Тіштеся фонтанами. Мало того, якби ці фонтан стояли, як слупи, а ці фонтани ще потребують, щоб туди вкладали грошей».
Микитин зазначив, що не він перший, хто пропонує десять заповідей. «Я навіть запізнився. Слухаю, в Угорниках відбулася акція: ті, що при владі НУНС і ті, що вже в опозиції «Свобода», організували акцію і встановили пам’ятник десяти заповідям українця. Чудесно. Я думаю, Боже, я запізнився… Я бігом в Інтернет — читаю першу заповідь і зрозумів, що не запізнився, бо вони її виконати не можуть. Там всі хороші заповіді, але найкраща перша, але вони її не виконують. Перша заповідь — «Здобудь українську державу або загинь в боротьбі за неї». Я здивувався: ніхто ще не загинув. Держава в небезпеці, з 2004 року, кажуть, буде Янукович при владі — держава в небезпеці. Але ніхто не вмирає. Ніхто не чине самогубства. Думав собі. От, наприклад, Круць. Його ж як обирали — камікадзе український… Зараз би оголосив голодування, він відмовляється від їжі, беруть в лікарню, він відмовляється від капельниці, журналісти йдуть — Бі-Бі-Сі, CNN, світ — депутат за Україну по-ми-ра-є. Геть Януковича! Шкутяк вискакує і кидається під автомобіль. Не дам Януковичу Україну! Ткач там вискакує. Григорович уже самоспалення робить у Верховній раді. Оце борці за Україну. Оце згинь за Україну. Ніхто не гине. Більше того, тушками туди. Тушками. Йдуть і йдуть. Той за гроші, той за преференції, той за посади. Всі там. А хто ж боротиметься за українську державу? Де ж смерті? Де ж самопожертви?»
Водночас Андрій Микитин зауважив, що сам він не готовий загинути за українську державу. Адже він християнин. Відтак, люди голосували за тих, хто загине: Круця, Шкутяка, Ткача, Анушкевичуса, Олійника. Мовляв, всі вони загинуть. «Я агітував за Тимошенко — не хотів, щоб вони загинули. Трошки не добрала вона. Я казав: люди дивіться, бо можуть бути самогубства. Я помилився. Ні одного. Ніхто не гине в боротьбі за українську державу… Але ж ми обирали вас не як християнина, а як камікадзе…»
«Наші камікадзе — це депутати Верховної ради — їх годують, пенсії, премії, посади, вони жирують прекрасно, в курортах, за кордоном, прийшов час: українська держава в небезпеці — загинь. Кожен тиждень по одному, по одному, по одному. Вони кажуть: а хто після нас? На ваше місце ще є список. По 450 осіб — гиньте кожен день».
Поміж того, Андрій Микитин сказав про ще одну програму — «П’ять «Д» — дахи, дороги, двері, діти, двори. І пообіцяв, що це буде. Сказав і про те, чого не буде робити — не займатиметься українською мовою в Донецьку і Путіним. Бо мінятиме тільки місто.
Comments are closed.