У вівторок, 1 червня, відома івано-франківська художниця Марія Корпанюк запросила до себе на гостину охочих до малювання. А якщо точніше, то на відкриття її дитячої творчої студії. За словами художниці, врешті здійснилася її давня мрія. На відкриття студії прийшли діти, їхні батьки, музиканти та письменники. В ошатній залі було кольорово, весело і творчо. На стінах – дитячі малюнки, на столах – фарби, пензлі, олівці, а також пряники, солодощі та чорний хліб з медом.
Акциз на паливо, тютюн і алкоголь піднімають для поповнення держбюджету. Споживачі, обіцяють, цього не відчують. Хочеться вірити…
Таку картину «Репортер» підстеріг на вулиці Пулюя. Ось так з каналізації у нашому місті може вирости дерево. До того ж, не одне, тобто не тільки на цій вулиці. Звісно, хтось, упхавши його в каналізаційну яму, хотів застерегти городян від небезпеки… Креативу та винахідливості нам, українцям, не бракує. Хтось той люк поцупив, хтось втулив туди гілку. Але ж куди дивляться комунальні служби?
В Івано-Франківській комуналці наразі надто багато відкритих питань. Обмаль коштів, трохи вільних посад і багато розмов про реформи. Про усе це ми говорили з депутатом міської ради, керівником КП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Ігорем Прокопівим.
Минулого тижня івано-франківські пластуни склали на перехресті стометрівки та вул. Шашкевича кількаметрову мозаїку із зображенням українських вояків різних епох.…
«Йой, люди говорять, то буде щось страшне, гірше за 2008 рік, – казав у понеділок ввечері водій таксі, намагаючись за дощем розгледіти дорогу. – В моєї жінки на роботі про це всі говорять. Ще трохи і геть затопить. Я вже сьогодні на набережній по бетонці їхав. А одна машина взагалі застрягла. Скільки того разу лиха було, невже знову потонемо?».
Отак самі мешканці ремонтують дороги в Івано-Франківську. Вибоїни в одному із дворів, що в районі вулиці Набережної, засипали будівельними…
Мабуть, ні для кого не є секретом, що квітка заворожує своєю красою, а кольором, ніжністю і запахом притягує навіть тих, хто аж ніяк не вважає себе естетом. Вперше на Прикарпатті стартував конкурс «Подаруй Франківську квітку». Ініціатором проведення став ОТП Банк, а підтримали ініціативу – кінотеатр «Люм’єр» і міська влада.
Упродовж трьох днів (7‑9 травня) іванофранківці та гості міста могли вибрати для себе концерт чи атракцію до душі. От тільки визначатися треба було поспіхом.
– Пане Ярославе, що думаєте про деполітизацію підручників з історії України?– Антропоцентричний підхід є стисло науковим. Він виробився у так званій французькій школі Анналів, котра, за думкою багатьох фахових істориків, була найкращою академічною школою в історичній науці. На їхню думку, історія має займатися не так подіями, як людьми. Або, як це добре висловив Марк Блок, один із засновників цієї школи, історики тим то і схожі на людоїдів, що одні і другі живляться «людятиною».
Депутат Державної Думи Росії Сергій Марков вимагає змінити шкільні підручники історії України. Зі своєю вимогою Марков виступив у Севастополі під час засідання регіонального відділення громадської організації «Центр соціально-консервативної політики». У засіданні взяли участь депутати Верховної Ради України, Державної Думи Росії, політологи, історики та журналісти.
Президент України Віктор Янукович заявив про необхідність удосконалення міжнародно-правових засад міждержавних українсько-російських відносин. Про це він сказав під час першого засідання Ради регіонів, яке відбулося 11 травня в Адміністрації Президента. Янукович зауважив, що сьогодні створюються усі умови, щоб «надати нового імпульсу відносинам між нашими країнами».
Зовсім скоро ми святкуватимемо уже 65 річницю перемоги. Про цю війну є маса відомостей – документи, дослідження, спогади. Та чи багато хто з нас задумувався над тим, чим жила наша область навесні 1945 року…
Як кажуть, нас у Європу не приймають, утім, Європа давно сама прийшла до нас. Маємо в обігу євро, маємо євроремонти, єврохімчистки, євророзетки. І кожен прагне прорекламувати свою продукцію іноземною мовою: візитки, меню, путівники, вивіски тощо. Але чи справді вони нас рекламують? У якому світлі: позитивному чи негативному?