Минулого тижня нардепи проголосували за новий закон «Про освіту». З аналітичним центром «CEDOS» розповідаємо про головні зміни, які чекають на освітню галузь.
Профільна старша школа. «Закон передбачає зміну структури середньої освіти, – розповідає експертка Ірина Когут. – Досі ми мали розтягнуту на сім років середню школу. Нині запропонований новий варіант».
Тепер загальна середня освіта складатиметься з трьох рівнів: початкова (4 роки), базова середня (5 років) і профільна (3 роки). Вибір профілю буде за дитиною, а не класом, як зараз. «Більше того, формування навчального плану – перелік предметів і години на їх вивчення – буде не за міністерством, а за навчальним закладом і дітьми, – каже Когут. – Це автономія у визначенні змісту освіти, звісно, в рамках державного стандарту».
«12-річка». Загалом навчання у школі триватиме 12 років. Але це не формальне додавання одного року за партою, а зміна підходу до освіти.
«Як уже зазначалось, школа і діти в більшій мірі визначатимуть що вчити, – пояснює Ірина Когут. – По-друге, змінюється методика навчання. Якщо відкрити попередній держстандарт, то там написано, що дитина має вивчити те і те. У новому йдеться, що метою освіти є здобуття компетентностей – сукупності знань, вмінь, навичок і цінностей. Це поєднання академічного знання і вміння його використовувати. Ми вчимо дітей не граматиці, синтаксису, а вчимо використовувати мову. Не завчаємо формули, а вчимо розуміти світ і пізнавати його. Якщо метафорично, то сучасна школа вчить схематичній будові велосипеда, а нова школа вчитиме їздити на ньому».
Зелене світло нетрадиційним видам формальної освіти. Новий закон дає право батькам обирати вид формальної освіти. Її дитина може здобути як у навчальному закладі, так і поза ним. «Попередній закон передбачав екстернатне, індивідуальне та вечірнє навчання. Нині додали ще дистанційну і сімейну освіту, – каже експертка. – Раніше скористатися правом на такі форми могли виключно за рекомендацією психолого-медико-педагогічної комісії. Тепер право обирати – за батьками».
ЗНО після 9 класу. Після закінчення кожного з рівнів середньої освіти на учнів чекає державна підсумкова атестація. Закон передбачає, що після 9 та 12 класів це відбуватиметься у формі ЗНО. «Але закон також містить роз’яснення, що державна підсумкова атестація після 4 та 9 класів відбувається виключно з метою моніторингу засвоєння знань, – уточнює Когут. – Це не з метою оцінювання чи відсіву, це спосіб зрозуміти, як діти опанували навчальний матеріал».
Підняття зарплати вчителям. «У цей пункт закону під час голосування вносилися поправки з голосу. Тому достеменно про цифри можна буде говорити вже після публікації документа, – каже експертка. – Зараз у доступі маємо стенограму засідання. Хтось говорить про три мінімальні зарплати, хтось про чотири прожиткові мінімуми. У будь-якому разі це зростання у 2-3 рази». Відбуватиметься зростання поступово.
У директори – конкурсом. Керівників шкіл призначатиме не управління освіти, а конкурсна комісія. До неї увійдуть представники управління, вчителі школи, представники батьків та учнів, громадських організацій і колегії директорів. Претенденти мають презентувати план розвитку школи і пояснити свою мотивацію. Крім того, вводиться обмеження на час перебування на посаді – не більше двох термінів.
Управління не перевірятимуть. Щоб уникнути конфлікту інтересів, діяльність шкіл перевірятиме і контролюватиме зовнішній орган – обласна філія центрального органу із забезпечення якості освіти. Управління на місцях займатимуться забезпеченням функціонування шкіл – виплатою зарплати вчителям, комунпослуг і т. д. – і стратегічним плануванням розвитку освіти в регіоні.
Змінюється система перепідготовки. Якщо зараз вчителі раз на п’ять років їздять на двотижневі курси підвищення кваліфікації, то тепер це відбуватиметься щороку. Також держава за кожним вчителем закріплюватиме певну суму коштів, і освітянин зможе сам вирішити, що і де вчити. «Це поштовх до професійного розвитку», – запевняє Ірина.
Сертифікація. Це процедура зовнішнього контролю вчителів. Перевірятиметься фаховість, знання предмету, інновативність методики викладання. Спершу сертифікація буде добровільною. Згодом її зроблять обов’язковою для всіх. Вчителі, які вдало пройдуть її, отримають до 20 % надбавки до зарплати.
Мовне питання. Навколо цієї статті закону було найбільше галасу. Поправки до неї також приймалися з голосу, врешті, проголосували за компромісний варіант.
За попереднім законом, етнічні нацменшини могли не лише вивчати рідну мову, а й навчатися нею. Рішенням місцевої влади створювалися школи, класи і групи з мовами навчання нацменшин. У новому законі активісти вимагали прописати норму, що нацменшинам дається право вивчення рідної мови, але все навчання ведеться державною. Тобто дитина вивчає усі предмети українською, але має ще урок рідної мови.
Компроміс полягає в тому, що закон гарантуватиме навчання мовами нацменшин у дошкільних закладах та у початковій школі.
«Це означає, що до кінця 4 класу діти можуть вчитися рідною мовою, але паралельно вивчати українську, – пояснює Ірина Когут. – З 5 класу учні все більше предметів вивчатимуть українською. Яка логіка за цим стоїть – якщо діти не знають української, в побуті говорять рідною, то, прийшовши у школу, де навчання ведеться українською, вони не можуть навчатися. Тому вони повинні навчатися мовою рідною, щоб бути спроможними опанувати шкільну програму. Разом із тим, за чотири роки вони мають вивчити державну мову до такого рівня, щоб могти повноцінно нею навчатися. Звучить досить розумно – ми захищаємо право на освіту дітей в країні незалежно від того, якою мовою вони говорять. Цим також гарантуємо, що ці діти будуть функціональні в суспільстві і зможуть вступати і навчатися в українських ВНЗ».
Прийнятий закон – лише перший базовий документ у реформуванні освіти. Для повного перезапуску потрібно ще немало законодавчих актів. Частину норм нового закону почнуть втілювати вже цього року, а сповна новації запровадять у 2018-2019 навчальному році.
