“Після операції, поки чекала звістки від чоловіка про дитину, здавалося, 15 хвилин тягнуться годинами, – каже Анна Ленів. – Боялася почути, що дитини немає… А я вже її бачила й чула, бо наркоз був місцевий”.

“У нас універсальна пропозиція до всіх батьків – як побачите зміну поведінки, фазності сну, раптове зниження успішності – шукайте наркотики”.

“Учорашні найзліші вороги сядуть разом пити пиво й розповідати політичні анекдоти. Штабні з різних блоків зустрінуться на днюхах спільних коханок, сльозливо обнімуться та заспівають”, – пише Єшкілєв.

На рослині встановлять табличку, там буде вказано, коли посаджене дерево, який це вид, хто його посадив і на честь якої події.

Військові звички нікуди не поділися і сьогодні навіть допомагають Андрію тримати себе в тонусі. Мало того, деякі з них перетворилися на незвичне хобі.

Для багатьох франківців це може бути відкриттям: вулиця, яка є в нашому місті, – Матейка, а не Матейки, як дуже часто кажуть місцеві.

У 1907 році у Станиславові з’явився чоловік, який називав себе агентом міжнародної промислової виставки у Парижі…

У 2019 році в Івано-Франківську зняли вже 36 вивісок. За весь минулий рік – 106.

У Косові, наприклад, взялися за реконструкцію частини килимового цеху під польсько-український «Центр карпатської культури». Кошторис – майже 22 млн грн.

Наприклад, «Свято грибів і форелів», відому пісню «Перкалаби», в кінці минулого року вдалося перенести в інтер’єр бенкетного залу «Ведмежа гора» в Яремче.

Працюючи над портретами добровольців, намагався вловити дух війни, людські переживання, думки, серйозність того, що відбувається, бо ніхто не знав, чим воно для когось може закінчитися завтра.

Він у свої 71 – багаторазовий переможець купи чемпіонатів, зовсім недавно виборов чергові п’ять медалей і взагалі молодець.

31 березня в Україні відбудуться вибори Президента. Це означає, що в цей день кожен свідомий українець має прийти на дільницю, отримати бюлетень і зробити свій вибір. Але спочатку варто перевірити, чи є ваше прізвище у списку виборців.

Віталій Яремчук загинув у 2017 році. Щоб було легше боротися з горем, його родина відновила фонд “Карпатський благочин” і назвала його в пам’ять про Віталія.

Суспільство ласкавих теляток не хоче бачити правди. Правда лізе йому ввічі, а воно відвертається й далі собі думає, що «якось буде», що обійдеться. Що Бозя зглянеться й диво станеться.