“Репортер” завершує цю серію публікацій. Може, років через 100 її продовжать фотографія­ми з карантину весни 2020 року.

“Часи змінюються. Але вся могутність цивілізації і весь накопичений за віки досвід безсилі перед інерцією занадто людського . Те саме чоло, ті самі граблі”, – пише Єшкілєв.

“На Пальмову неділю у Мексиці освячують пальмові гілки. Вони дуже красиві. З них виплітають різні геометричні фігури, й засихають вони, як наш дідух. Гілки мають стояти цілий рік біля вхідних дверей будинку чи квартири – оберігати від зла».

Володимир Степа – перший і єдиний стоматолог у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді. Спершу на фронт їздив волонтером, а три роки тому підписав контракт і нині служить, як усі військові. Хіба що в нього фронт роботи трохи інший

Аби економіка працювала, треба, щоб підприємці платили податки. Аби реанімувати бізнес – потрібно податки зменшити. А якщо міський бюджет нічим буде наповнювати, то…

Загалом, усе залежить від магазину. Для порівняння обрали АТБ, Еко-маркет і Метро…

“Систему можна оцінити за її реакціями на помилки, а не за фактом їх простої наявності”, – пише Карпаш.

Ганна Линдюк – відома народна майстриня. Її сім’я у Космачі – одна з трьох, які пишуть писанки цілий рік.

Під час боїв за Станіслав важку артилерію не застосовували, тож руйнування були мінімальними. Завдяки австрійській архітектурі вулиця Радянська стала візитівкою міста.

“В умовах кризи люди шукатимуть будь-яку роботу, незалежно від своїх компетенцій, як це було у дев’яності. Зараз проблеми є навіть в ІТ-компаніях. Бо більшість проєктів, у тому числі американських, закривають. Це означає скорочення штату”, – каже директорка франківської рекрутингової компанії.

В Україні вже п’ять років триває декомунізація. Боротьба з совком ніби триває, та якось мляво. А от у міжвоєнній Польщі з комуністами не цяцькались

“На жаль, наш уряд робить все з точністю навпаки. Перефразовуючи Альберта Ейнштейна, скажу, що є дві нескінченні речі – всесвіт і дурість української влади. І щодо всесвіту я не впевнений…”

Всі, хто ізолювався й чемно сидить вдома, – переживають умовне горе від втрати звичного способу життя. Карантин, звісно, буде не вічний, а життя на цьому не спинилось – воно продовжується.

Зараз принили вакцинації, профільні огляди, та й взагалі у поліклініку краще не йти взагалі. А що робити, коли турбує серце чи загострення гастриту?

Тісто дуже важке, його місити треба так, «щоб піт зі сволока капав». Ото як чоло вже мокре від поту, то, напевно, добре. Далі тісту дають «зійти», а опускають рівно тричі.